ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ – ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ |
Чи у правильному напрямку рухається Україна на шляху до запровадження європейських стандартів енергоефективності? Чи достатня законодавча база для впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій? Чи готові міста і регіони управляти енергетичними ресурсами? На ці та інші питання шукали відповіді учасники конференції «Енергоефективність: виклики, перспективи та можливості у співпраці з Європейським Союзом», яка відбулася 26 червня 2019 року в столиці України Києві.
Учасники конференції розглянули ряд актуальних для забезпечення енергоефективності та енергозбереження питань, обговорили можливості та шляхи подолання загроз і викликів енергетичній безпеці. Ключові тези правового поля держави в сфері енергоефективності озвучив народний депутат України Олексій Рябчин, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності комітету Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, який охарактеризував законодавчі ініціативи, що посприяли активізації процесів енергозбереження, та накреслив подальші кроки з імплементації Угоди України та ЄС в енергетичній сфері.
Велике зацікавлення викликало обговорення сучасного стану та тенденцій енергоспоживання в глобальному і в українському вимірі, бар’єрів, які приходиться долати на шляху втілення енергозберігаючої політики, можливостей регіонів забезпечити свою енергетичну самодостатність. Багато хто із присутніх відзначив, як одну із головних проблем раціонального енергоспоживання, відсутність достатньої мотивації для впровадження енергозберігаючих заходів у певних категорій споживачів. Існуюча система субсидіювання не мотивує значну частину домогосподарств до економії та термомодернізації житла, а тому вимагає заміни більш дієвими механізмами. Необхідно змінити підходи і до мотивації керівників бюджетних установ, зокрема запровадження показників, що визначають їх активність з забезпечення енергоефективності підпорядкованих об’єктів. Учасники конференції жваво обговорили питання запровадження механізмів енергосервісних договорів, який на сьогодні є реальним способом досягнення енергоефективності в бюджетній сфері. Прогресивні зміни до законодавства зумовили сприятливі умови для невпинно зростаючих учасників енергосервісних контрактів. Водночас залишилися ряд проблем, розв’язання яких вимагає подальшого вдосконалення законодавства та створення сприятливого інвестиційного середовища. Учасники конференції отримали можливість познайомилися з досвідом функціонування Хмельницького енергетичного кластеру, який об’єднує різні інституції в області, успішними прикладами запровадження ресурсозберігаючих технологій в Тернопільській області, можливостями інтерактивних веб-платформи з енергоефективності та рядом інших практик. Цікавим акцентом в роботі конференції став виступ гендерної експертки Ольги Гріднєвої, яка розкрила незвичну на перший погляд проблему – роль жінки в забезпеченні енергоощадливості. Це ще раз підтвердило, що сфера енергоефективності є багатогранною і торкається інтересів не тільки управлінців, а й кожного з нас. Конференція організована Інститутом Регіонального Розвитку у партнерстві з Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в рамках проекту «Посилення громадського впливу на прискорення реформування енергетичного сектора у відповідності до Угоди про Асоціацію Україна-ЄС», який реалізується за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Захід проходив під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Детальніше з аналітичним звітом, який був напрацьований в рамках проекту «Посилення громадського впливу на прискорення реформування енергетичного сектора у відповідності до Угоди про Асоціацію Україна-ЄС» експертами Інституту Регіонального Розвитку, можна ознайомитися за посиланням:
Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
|