У травні 1948 року над селами Білогорівка та Берестове на Донеччині пронісся смерч діаметром близько 30 метрів біля основи. Він зірвав з рейок пасажирський потяг і скинув сім вагонів. Це один із найяскравіших прикладів того, яку руйнівну силу може мати атмосферний вихор навіть на території України. Сьогодні такі явища фіксують частіше, ніж раніше, і пояснення цьому криється не лише в кращій спостережливості завдяки смартфонам та відеореєстраторам.
Смерч — це інтенсивний стовп повітря, що обертається з величезною швидкістю і з’єднує грозову хмару із земною поверхнею. У більшості випадків він виникає всередині особливого типу грози — суперкомірки. В Україні це явище вважають відносно рідкісним порівняно зі США, проте статистика останніх десятиліть показує чітку тенденцію до зростання кількості зареєстрованих випадків, особливо в південних, центральних та східних регіонах. Розуміння того, як саме народжується смерч, які регіони найбільш вразливі та як правильно діяти, стає все актуальнішим.
Як утворюється смерч: покроковий механізм
Процес формування смерчу складається з кількох послідовних етапів і майже завжди пов’язаний із грозовою хмарою суперкоміркового типу. Спочатку в хмарі виникає мезоциклон — масштабне обертання висхідного потоку повітря на висоті кількох кілометрів. Це обертання з’являється через вертикальний зсув вітру: на різних висотах повітря рухається з різною швидкістю та в різних напрямках. Коли висхідний потік «нахилює» цю горизонтальну завихреність, вона перетворюється на вертикальну.
Наступний етап — поява обертання безпосередньо біля землі. Його часто провокують холодні низхідні потоки повітря, що формуються в дощовій зоні хмари. На межі холодного та теплого повітря виникають бароклінічні ефекти — горизонтальна завихреність, яка потім піднімається й організовується. Не кожне обертання біля землі перетворюється на смерч: потрібен точний баланс температур і сили висхідного потоку.
Ключовий момент — розтягування вихору сильним висхідним потоком. За законом збереження моменту імпульсу повітря, що наближається до осі обертання, прискорюється, ніби фігурист притискає руки до тіла під час піруета. Саме це перетворює слабке обертання на потужний стовп зі швидкістю вітру понад 100–200 км/год.
Для повноцінного смерчу повітря, що піднімається, не повинно бути надто холодним — інакше висхідний потік слабшає і вихор не формується. Сучасні дослідження показують, що в багатьох випадках біля землі спочатку з’являються кілька дрібних вихорів, які потім об’єднуються в єдиний потужний стовп.
Типи смерчів та їхня класифікація
Не всі смерчі однакові. Найпоширеніший тип — наземний смерч, що виникає над сушею з грозової хмари. Водяний смерч формується над водою і зазвичай слабший, хоча може переміститися на берег і посилитися. Вогняний смерч іноді виникає під час великих пожеж — він підживлюється теплом полум’я і може бути надзвичайно небезпечним.
За формою розрізняють клиновидні (широкі біля основи), мотузкові (тонкі, на стадії згасання) та багатовихрові — коли всередині основного стовпа обертаються кілька дрібніших вихорів. Останні часто найруйнівніші.
З 2023 року в Європі рекомендують використовувати Міжнародну шкалу Фудзіти (IF-шкалу). Вона враховує особливості європейської забудови та дозволяє точніше оцінювати інтенсивність за пошкодженнями.
| Рівень IF | Приблизна швидкість вітру (км/год) | Характерні пошкодження |
|---|---|---|
| IF0 | 60–90 | Легкі: зламані гілки, пошкоджені димарі, зірвані легкі конструкції |
| IF1 | 90–150 | Помірні: зірвані дахи, перекинуті автофургони, вирвані дерева |
| IF2 | 150–220 | Значні: зруйновані дахи капітальних будинків, пошкоджені стіни, важкі предмети переміщені |
| IF3 | 220–290 | Руйнівні: повністю зруйновані міцні будівлі, перекинуті потяги, серйозні пошкодження інфраструктури |
Вищі рівні (IF4–IF5) в Україні поки не зареєстровані, хоча теоретично можливі в екстремальних умовах. Джерело даних: Європейська лабораторія екстремальних штормів (ESSL) та каталог ESWD.
Смерчі на території України: статистика та відомі випадки
Смерчі в Україні спостерігають майже щороку, переважно влітку. Найбільше випадків фіксують в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Південні та східні регіони перебувають у зоні підвищеного ризику через особливості рельєфу та часті грозові фронти.
Дослідження Українського гідрометеорологічного інституту та узагальнені каталоги показують: на території України реєструють у середньому близько 4–5 руйнівних смерчів (IF1 і вище) на квадратний градус за століття. Реальна кількість значно вища — до 90–95 % випадків у малонаселених районах залишаються незафіксованими. Загалом за історичний період задокументовано понад 430 подій, а з урахуванням космічних знімків вивалів лісу ця цифра може бути в 10–20 разів більшою.
| Дата | Регіон | Інтенсивність | Основні наслідки |
|---|---|---|---|
| 26 травня 1948 | Донецька область | EF3 / ~IF3 | Зірвано 7 вагонів пасажирського потяга, діаметр біля землі ~30 м |
| 20 липня 1987 | Волинська область | ~IF2–IF3 | 4 загиблих, 30 поранених, значні руйнування в селі Шельвів |
| 18 вересня 2022 | Сумська область (Буринь) | IF3 | 1 загиблий, 8 поранених, зруйновано АЗС, пошкоджено залізницю та житлові будинки |
| 9 травня 2025 | Дніпропетровська область (Павлоград) | IF1.5 | Пошкоджено дахи будівель, автомобілі, дерева та лінії електропередач |
Останні роки демонструють зростання кількості відеофіксацій: у 2024–2025 роках смерчі спостерігали на Київщині, Чернігівщині, Херсонщині та в інших регіонах. Водяні смерчі фіксували над Чорним морем та навіть на київських водоймах.
Чому смерчів стає більше: роль кліматичних факторів
Зміна клімату впливає на атмосферну нестійкість. Тепліше повітря може утримувати більше вологи, що посилює грози та збільшує ймовірність формування суперкомірок. На півдні України додатковим фактором стала посуха та обміління водойм після підриву Каховської ГЕС — це створює умови для пилових бур і додаткової нестійкості повітряних мас.
Метеорологи відзначають: тенденція до зростання кількості смерчів та пилових бур на півдні вже помітна. Хоча основна частина зростання пояснюється кращою реєстрацією, фізичні передумови для більшої кількості потужних вихорів також посилюються.
Як підготуватися та діяти під час смерчу
В Україні смерч — явище рідкісне, але непередбачуване. Найкращий захист — завчасне попередження. Слідкуйте за прогнозами Укргідрометцентру та місцевих центрів з гідрометеорології. При оголошенні штормового попередження або рівня небезпеки через грози з градом і шквалами варто бути особливо уважним.
Якщо смерч наближається:
- Негайно перейдіть у найнижче приміщення без вікон — підвал, цокольний поверх або внутрішню кімнату на першому поверсі (ванна, комора).
- Уникайте вікон, легких будівель, автомобілів та мобільних будинків.
- Якщо перебуваєте на відкритому просторі і не встигаєте сховатися — ляжте в канаву або низину, закрийте голову руками.
- Після проходження смерчу остерігайтеся обірваних проводів, пошкоджених конструкцій та падаючих предметів.
Для власників приватних будинків корисно мати план евакуації та базовий набір на випадок надзвичайної ситуації. У регіонах із підвищеним ризиком (південь та схід) варто звертати увагу на будь-які ознаки наближення потужної грози: різке потемніння неба, поява «хобота» з хмари або низької стіни пилу.
Смерч в Україні — це не щоденна загроза, але й не екзотика. Зростання кількості фіксацій та кліматичні тенденції роблять тему актуальною для кожного, хто живе в степовій або лісостеповій зоні.
Сучасна наука дозволяє досить точно прогнозувати умови, за яких ймовірність смерчів підвищується. Поєднання якісних прогнозів, поінформованості населення та простих правил безпеки значно знижує ризики. Слідкувати за небом і довіряти офіційним джерелам інформації — найкращий спосіб залишатися спокійним навіть у найнезвичайнішу грозову погоду.
