У період дії воєнного стану питання дисципліни у війську набуває особливої ваги. Коли військовослужбовець самовільно залишає частину або не з’являється на службу без поважних причин понад три доби, держава запускає чітко регламентовану процедуру. Цей процес, відомий як розшук СЗЧ у військовий час, поєднує дії військового командування, правоохоронних органів та судової системи. Він спрямований на відновлення контролю за особовим складом і забезпечення обороноздатності країни.
Самовільне залишення частини (СЗЧ) — це не просто дисциплінарне порушення. У воєнний час такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення. Закон чітко визначає строки, органи відповідальності та можливі наслідки. Водночас законодавство передбачає механізми, які дозволяють військовослужбовцю добровільно повернутися на службу за спрощеними умовами, якщо він зробить це вчасно. Розуміння цих механізмів допомагає орієнтуватися в складній правовій ситуації.
Поняття СЗЧ та підстави кримінальної відповідальності
Згідно з Кримінальним кодексом України, СЗЧ — це самовільне залишення військової частини або місця служби, а також неявка вчасно без поважних причин. У звичайних умовах відповідальність настає після певного строку відсутності. Однак у воєнний стан або бойову обстановку поріг значно нижчий.
Частина 5 статті 407 Кримінального кодексу України встановлює: дії, вчинені в бойовій обстановці, а так само тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Це основна норма, яка застосовується сьогодні. Важливо розрізняти СЗЧ від дезертирства (стаття 408 КК України). Дезертирство передбачає намір ухилитися від служби назавжди, тоді як СЗЧ — тимчасове залишення з наміром повернутися пізніше. Судова практика враховує цю відмінність при кваліфікації.
Кримінальне провадження розпочинається, коли відсутність перевищує три доби в умовах воєнного стану. Військова частина проводить службове розслідування, фіксує факт і передає матеріали до правоохоронних органів. З цього моменту особа набуває статусу такої, що перебуває в розшуку.
Як запускається та проводиться розшук СЗЧ у військовий час
Процедура розшуку складається з кількох послідовних етапів. Спочатку командир частини ініціює внутрішню перевірку. Після підтвердження відсутності понад три доби інформація надходить до Державного бюро розслідувань або Національної поліції. Відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Особу оголошують у розшук, а дані передають до інформаційних систем Міністерства внутрішніх справ.
Далі розшукові заходи набувають практичного характеру. Інформація про розшук з’являється в базах даних, доступних patrol-поліції, прикордонникам та іншим підрозділам. Будь-яка перевірка документів — на блокпосту, під час зупинки авто чи за місцем проживання — може призвести до автоматичного спрацювання індикатора «Розшук». У таких випадках особу затримують і передають до Військової служби правопорядку (ВСП) або слідчого ДБР.
Розшук не обмежується лише активними діями. Він включає моніторинг банківських операцій, аналіз даних відеоспостереження, перевірку родичів та місць можливого перебування. Органи діють скоординовано: ВСП забезпечує військову специфіку, поліція — оперативне супроводження на території країни, ДБР — процесуальне керівництво справою.
Органи, що здійснюють розшук, та їхні функції
У розшуку СЗЧ беруть участь кілька структур, кожна з чітко визначеною роллю.
Військова служба правопорядку координує процес у межах Збройних Сил, організовує внесення даних до розшукових баз та безпосередньо затримує осіб. Національна поліція виконує основну польову роботу: перевірки за адресами, патрулювання, взаємодію з камерами спостереження. Державне бюро розслідувань веде досудове розслідування, збирає докази та вирішує питання про запобіжні заходи.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) зазвичай залучаються на початковому етапі для повідомлення родичів або первинної перевірки, але безпосереднім затриманням займаються ВСП та поліція. СБУ може підключатися у випадках, коли є ознаки інших правопорушень.
Така багаторівнева система забезпечує широке охоплення, однак на практиці більшість затримань відбувається саме під час рутинних перевірок документів завдяки інтеграції баз даних.
Наслідки перебування в статусі СЗЧ
Окрім кримінальної відповідальності, військовослужбовець стикається з низкою інших обмежень. На період відсутності припиняються виплати додаткової винагороди (зокрема 30 та 100 тисяч гривень). Час перебування в СЗЧ не зараховується до вислуги років і не оплачується. Втрачаються певні соціальні гарантії та пільги, пов’язані зі статусом військовослужбовця.
У разі затримання суд може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час розгляду справи враховуються обставини: добровільне повернення, бойові заслуги, стан здоров’я, наявність утриманців. Судова практика показує, що за наявності позитивних характеристик та клопотання про пом’якшення покарання можливе застосування умовного засудження або менш суворого покарання в межах санкції статті. Однак базова норма залишається жорсткою — від п’яти до десяти років позбавлення волі.
Покарання за СЗЧ у воєнний стан — від п’яти до десяти років позбавлення волі за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Це одна з найсуворіших норм військового законодавства, яка діє саме через підвищену відповідальність у період загрози державі.
Можливості добровільного повернення на службу у 2026 році
Станом на червень 2026 року діє тимчасовий механізм, який стимулює повернення військовослужбовців. Постанова Кабінету Міністрів України № 767 від 12 червня 2026 року затвердила експериментальний проект добровільного повернення для осіб Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії, які вчинили СЗЧ до 12 червня 2026 року.
Такі військовослужбовці можуть протягом 100 календарних днів (до 20 вересня 2026 року включно) подати рапорт про повернення через застосунок «Армія+» або безпосередньо до визначеної частини. Процедура передбачає спрощений порядок зарахування, відновлення грошового, продовольчого та речового забезпечення. У багатьох випадках вдається уникнути або суттєво пом’якшити кримінальну відповідальність за умови першого правопорушення та наявності згоди командування.
Цей механізм — реальна можливість легалізувати свій статус без тривалого перебування в розшуку. Він діє обмежений час і стосується лише тих, хто залишив частину до встановленої дати. Для нових випадків СЗЧ після середини червня 2026 року застосовуються загальні норми кримінального законодавства без спрощень.
Таблиця етапів розшуку СЗЧ у військовий час
| Етап | Відповідальні структури | Основні дії | Наслідки для особи |
|---|---|---|---|
| 1. Службове розслідування | Військова частина, командир | Фіксація відсутності, збір пояснень, передача матеріалів | Початок внутрішньої перевірки |
| 2. Внесення до ЄРДР | ДБР, Національна поліція | Реєстрація кримінального провадження, оголошення в розшук | Статус розшукуваної особи |
| 3. Оперативний розшук | ВСП, Національна поліція | Перевірки за адресами, моніторинг баз даних, взаємодія з камерами | Ризик затримання під час будь-якої перевірки |
| 4. Затримання та слідство | ВСП, ДБР, суд | Затримання, обрання запобіжного заходу, розслідування | Можливе тримання під вартою, судовий розгляд |
Дані на основі чинного законодавства та Постанови Кабінету Міністрів України № 767 від 12 червня 2026 року.
До 20 вересня 2026 року військовослужбовці, які вчинили СЗЧ до 12 червня 2026 року, мають можливість добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою Постанови КМУ № 767. Це реальний шанс відновити статус і уникнути тривалих правових наслідків.
Практичні рекомендації та важливі нюанси
Кожен випадок СЗЧ розглядається індивідуально. Обставини, що пом’якшують відповідальність, — це добровільне звернення до слідчого чи прокурора з наміром повернутися, наявність бойового досвіду, сімейні обставини чи стан здоров’я. Водночас ігнорування викликів або спроби приховуватися лише погіршують ситуацію.
Якщо особа перебуває в розшуку, рекомендується негайно звернутися до кваліфікованого військового адвоката. Фахівець допоможе оцінити статус справи в ЄРДР, підготувати рапорт про повернення та взаємодіяти з ВСП чи ДБР. Використання застосунку «Армія+» для подання рапортів значно спрощує комунікацію з командуванням.
Розшук СЗЧ у військовий час — це не лише про покарання. Це також про можливість повернення до лав захисників за чітко визначеними правилами. Своєчасне використання законних механізмів дозволяє мінімізувати негативні наслідки та продовжити службу в інтересах держави. Законодавство еволюціонує, і актуальні можливості, такі як експериментальний проект 2026 року, створюють додаткові шляхи для тих, хто готовий зробити правильний крок.
