Завтра у Львові відбудеться чин похорону Віктора Щербини, Вадима Качмара та Андрія Березяка. Воїни загинули в боях з російськими окупантами. Про це повідомило джерело.
Церемонія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Орієнтовно об 11:30 на площі Ринок пройде загальноміське прощання. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 на вулиці Пасічній.
На будівлях уздовж маршруту колони вивісять синьо-жовті прапори з жалобною стрічкою. Міська влада закликає долучитися до церемонії та утриматися цього дня від розважальних заходів і святкувань.
Хто був Андрій Березяк, Вадим Качмар і Віктор Щербина
Андрій Березяк (21.03.1980 – 15.07.2026) народився у Львові. Навчався в гімназії №1 Шептицької міської ради. Здобув вищу освіту в Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» і кваліфікацію магістра з управління якістю.
Працював заступником завідувача випробувальної лабораторії в державному підприємстві «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем». Рідні згадують його доброю, щирою, відповідальною та турботливою людиною. Особливе місце в житті займала донька. Любив готувати і дбати про близьких.
У 2023 році став на захист України. Воював на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих» і «Золотий хрест», відзнаками Міноборони «За поранення» та «Захиснику України», а також медаллю «Незламному захиснику України». Залишилися дружина, донька, батьки, брат, хрещена і родина.
Вадим Качмар (27.11.1979 – 03.08.2026) також львів’янин. Закінчив середню школу №49 міста Львова. Здобув вищу освіту у Львівському торговельно-економічному університеті. Працював водієм-кур’єром з доставки будівельних матеріалів у ТОВ «Мережа магазинів «Дніпро-М».
Був доброю, життєрадісною, освіченою і товариською людиною. Захоплювався легкою атлетикою, мав звання кандидата в майстри спорту. Займався бігом і здобував призові місця. Цікавився математикою та фізикою, брав участь в олімпіадах.
У 2024 році пішов захищати країну. Боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Залишилися мати, брат, сестра і родина.
Віктор Щербина (22.06.1979 – 19.08.2026) народився в селі Добровілля Дніпропетровської області. Навчався в Добровільській гімназії Дубовиківської сільської ради Синельниківського району. Здобув професію водія в закладі професійно-технічної освіти області. Проходив строкову службу. Працював водієм на приватних підприємствах.
Рідні згадують його надзвичайно доброю, щирою і життєрадісною людиною. Вирізнявся відкритістю, почуттям гумору і готовністю допомогти. Був відповідальним, надійним і майстровитим. Любив природу, подорожі, риболовлю, музику і танці.
З початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Воював на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, знаком «Золотий хрест», медалями «За стійкість та відвагу», «За оборону рідної держави» та «За поранення». Залишилися дружина, син і донька.