Іван Люленов — це той самий голос, який спочатку змушував реготати залу «Ліги сміху», а тепер змушує мільйони сердець тремтіти від ностальгії та щирості. Народжений у маленькому молдовському селі, він пройшов шлях від сільського хлопця з болгарським корінням до одного з найяскравіших артистів сучасної України. Його історії — це не просто жарти чи пісні. Це відверті розповіді про вибір, любов до сцени та рішучість залишатися там, де серце знаходить дім.
Сьогодні Іван Люленов — співак, чиї треки розлітаються TikTok’ом і YouTube за лічені дні, гуморист, який досі тренує нові покоління «лігосмішників», і просто людина, яка в найскладніші часи для країни обрала бути поруч. Його музика звучить на концертах для військових, на відкритих фестивалях разом із зірками на кшталт Макса Барських, а нові релізи 2025–2026 років уже стали справжніми народними хітами.
Уявити собі, як сільський хлопець з бідної багатодітної сім’ї підкорює українську сцену, — це як дивитися фільм про мрію, яка стала реальністю завдяки таланту, наполегливості та щирості. І саме про це — наша розмова сьогодні.
Коріння, яке формує характер
Іван Васильович Люленов народився 17 грудня 1994 року в селі Стоянівка Кантемірського району Молдови. Батько — болгарин з роду бессарабських болгар, мати — молдованка. У родині розмовляли болгарською — першою мовою Івана. Дитинство пройшло в бідній багатодітній сім’ї з двома старшими братами. Просте сільське життя, робота на землі, тісні стосунки з родичами — усе це заклало фундамент тієї щирості, яку сьогодні відчувають тисячі слухачів.
Після ліцею в Кантемірі він вступив до Державного університету Молдови на факультет міжнародних відносин. Навчання не запалило, зате сцена вже кликала. Перші виступи в студентські роки показали: гумор — це його стихія. У 2017 році команда «Стоянівка» разом з Іваном уперше приїхала на «Лігу сміху» в Одесу. І перемогла. Наступного року — ще одна перемога. Саме тоді стало зрозуміло: Україна — це не просто країна для гастролей. Це місце, де можна рости.
«Ліга сміху» як старт великої мрії
«Ліга сміху» стала для Люленова справжнім університетом сцени. Дві перемоги з командою «Стоянівка» відкрили двері до телевізійних проєктів, корпоративів і перших серйозних контрактів. У 2021 році він спробував себе в іншому амплуа — став учасником восьмого сезону шоу «Танці з зірками». Рухи, харизма, уміння тримати зал — усе це тільки підсилило його впізнаваність.
Але головне — переїзд до України. Можливості в Молдові здавалися обмеженими, а в Києві та Одесі кипіло творче життя. Іван обрав Україну свідомо ще до 2022 року. Коли почалося повномасштабне вторгнення, багато хто питав: чому не поїхав? Відповідь була простою і чесною: «Я обрав Україну, а Україна обрала мене». Батьки спочатку не підтримали це рішення, але з часом стосунки залишилися теплими — просто теми війни обходили.
Він швидко опанував українську мову — за приблизно десять місяців почав вільно спілкуватися і творити нею. Сьогодні публічно та в піснях Іван говорить виключно українською. Це не просто жест. Це глибоке переконання: мова — це частина ідентичності, яку він обрав.
Музика, яка торкає за живе: від «Сумую» до «Шовковиці»
У 2023 році Люленов випустив перші україномовні пісні — «Сумую» та «Дорблю». Потім були «Алергія на відстань», «Щененаречена», «Винний». Але справжній прорив стався у 2025-му.
Пісня «Шовковиця» у дуеті з DAMNITSKYI (Артемом Домницьким) стала справжнім народним хітом. Понад 16 мільйонів переглядів на YouTube, мільйони стрімів на Spotify, тисячі відео в TikTok. Це не просто мелодія. Це ностальгія за юністю, за простими вечорами під шовковицею, за тим часом, коли життя здавалося нескінченним і солодким.
Інші треки 2025 року — «Техно», «Контемпорарі», «Теплих вечорів», «Шипи», «Панічка», «То не ми» — показали: Люленов не зупиняється на одному стилі. Він вміє бути і ліричним, і танцювальним, і трохи іронічним.
«Ікона» 2026: нова пісня, провокація та глибокий зміст
У квітні 2026 року вийшла пісня «Ікона». Вона одразу стала вірусною ще до офіційного релізу. Кліп — це художня історія про внутрішню боротьбу людини зі страхами, спокусами та нерішучістю. Головну роль «ікони» зіграла екс-дівчина Івана — танцівниця та хореограф Ліза Кравченко.
Презентація треку в одному з київських барів викликала скандал: деякі християни обурилися через провокативні образи (Іван у рясі, ікони в келихах). Вони вважали це неповагою. Сам артист пояснив: слово «ікона» тут — художнє порівняння ідеалу жіночності, а весь кліп — про повагу, теплоту та можливість залишатися друзями навіть після розставання.
У травні 2026 року Іван і Ліза знову з’явилися разом — для зйомок саме цього кліпу. Фани були здивовані, але багато хто відзначив: хімія в кадрі відчувається, а рішення запросити екс для важливої ролі — це про зрілість.
Особисте життя: вино, сцена і вибір бути поруч
Окрім сцени, Іван — ще й винороб. Він привозить вино з рідного молдовського села і жартома скаржиться, що навіть Кошовий не хотів його куштувати. У вільний час веде блог, знімає контент, підтримує молодих артистів як тренер «Ліги сміху».
Особисте життя завжди було на виду, але без зайвого драматизму. Три роки стосунків з Лізою Кравченко (танцівницею, яка працювала з Монатіком, Максом Барських та іншими), мирне розставання, а потім — професійна співпраця через рік. Це приклад того, як можна залишатися дорослими навіть після розриву.
Він живе в Києві, орендує квартиру, мріє про власний дім. Має посвідку на тимчасове проживання в Україні та відкрито говорить про бажання отримати українське громадянство. «Україна — це мій вибір назавжди», — повторює артист в інтерв’ю.
Сцена сьогодні: концерти, підтримка армії та плани на майбутнє
Іван Люленов активно концертує. Виступи в Києві, Львові, на відкритих майданчиках — квитки розлітаються швидко. Особливе місце займають благодійні та патріотичні концерти. Разом з «Культурними силами» він виступав для військовослужбовців, грав найвідоміші хіти просто неба.
У 2026 році його запрошували на великі фестивалі, зокрема Max Barskih Open Air Fest. Має власний мерч, telegram-канал для фанів, активні сторінки в Instagram (понад 167 тисяч підписників) та TikTok.
Його плани прості й амбітні одночасно: більше музики українською, нові концерти, підтримка тих, хто захищає країну, і — головне — залишатися собою. Без пафосу, без штучності. Просто щирий хлопець зі села, який знайшов свій шлях на великій сцені.
Сьогодні Іван Люленов — це більше ніж співак чи гуморист. Це приклад того, як талант, чесність і сміливість можуть перетворити сільського хлопця на голос цілого покоління. І поки він виходить на сцену з гітарою чи просто з посмішкою, ми знаємо: українська культура продовжує жити, сміятися і співати — навіть у найскладніші часи.
Дані про кар’єру та факти біографії базуються на матеріалах української Вікіпедії та інтерв’ю для видання Фокус. Актуальні релізи та події 2025–2026 років підтверджені офіційними джерелами та медіа-матеріалами українських видань.
