У 2026 році третя група інвалідності в Україні встановлюється не за наявністю конкретного діагнозу, а за ступенем впливу стійких порушень здоров’я на повсякденне життя людини. Реформа, яка набула чинності з 1 січня 2025 року, змінила підхід: замість старої медико-соціальної експертної комісії рішення приймають експертні команди лікарів у закладах охорони здоров’я. Вони оцінюють, наскільки захворювання, травма чи вроджена вада обмежує самообслуговування, пересування, роботу та інші сфери життя.
Третя група — це помірні обмеження. Людина зазвичай може працювати, але потребує адаптацій робочого місця, скороченого навантаження або допоміжних засобів. Вона не потребує постійного стороннього догляду, проте має право на соціальний захист і підтримку. Такий статус дає доступ до пенсії по інвалідності (за наявності страхового стажу), реабілітаційних послуг та певних пільг.
Експертні команди тепер оцінюють реальний функціональний стан, а не лише медичну картку. Це дозволяє точніше визначати потреби людини та уникати формального підходу.
Що таке третя група інвалідності та кому її встановлюють
Третя група інвалідності встановлюється особам зі стійкими порушеннями функцій організму, які призводять до помірного (першого) ступеня обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Ці критерії включають:
- здатність до самообслуговування — людина виконує основні гігієнічні процедури, одягається та готує їжу, але потребує допоміжних засобів або епізодичної допомоги;
- здатність самостійно пересуватися — пересування можливе, проте зі зниженою швидкістю, частими зупинками або використанням палиці чи ходунків на тривалі відстані;
- орієнтація в просторі та часі — потребує додаткових орієнтирів або технічних засобів;
- контроль за своєю поведінкою — можливі труднощі з емоційною регуляцією в стресових ситуаціях, що потребує підтримки;
- спілкування — зниження швидкості або обсягу сприйняття інформації, використання альтернативних методів;
- навчання — здатність опановувати нові знання за умови адаптованого режиму або допоміжних технологій;
- трудова діяльність — часткова втрата професійної працездатності (зниження кваліфікації, зменшення обсягу роботи більш ніж на чверть або необхідність зміни професії).
Перший ступінь обмеження означає помітні труднощі, які людина долає самостійно або з мінімальною підтримкою. Саме така картина найчастіше відповідає третій групі. Якщо обмеження виражені сильніше — йдеться про другу або першу групу.
Як змінилась процедура встановлення інвалідності з 2025 року
З 1 січня 2025 року медико-соціальні експертні комісії припинили роботу. Замість них діють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Направлення видає лікуючий лікар на підставі медичних документів. Оцінювання може проводитися очно, заочно або дистанційно — залежно від стану людини та наявності електронної системи.
Для чоловіків віком 25–60 років, які мали другу або третю групу з терміном повторного огляду, встановлено перехідний період: необхідно пройти оцінювання до 1 листопада 2025 року. Іншим особам строки визначаються індивідуально. Рішення фіксується в електронній системі, що спрощує подальше отримання пільг і реабілітації.
Новий підхід орієнтований на реальні потреби людини, а не на формальний перелік діагнозів. Це робить процес прозорішим і справедливішим.
Типові стани та захворювання, за яких часто встановлюють третю групу
Чіткого вичерпного переліку захворювань, що автоматично дають третю групу, не існує. Рішення приймається індивідуально після оцінки функціональних обмежень. Проте в Додатку до критеріїв Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 міститься перелік анатомічних дефектів та необоротних порушень, за наявності яких група часто встановлюється без строку повторного оцінювання (або на тривалий термін).
Ось найпоширеніші стани, які в практиці експертних команд найчастіше призводять до третьої групи:
| Стан / захворювання | Короткий опис | Типові обмеження (1 ступінь) |
|---|---|---|
| Відсутність одного ока або практична сліпота на одне око | Втрата зору на одному оці внаслідок травми, захворювання або вродженої вади | Труднощі з орієнтацією в просторі, обмеження в професіях, що потребують бінокулярного зору |
| Стійкий повний птоз на одному оці | Незворотне опущення повіки після повного курсу лікування | Порушення зору, косметичний дефект, обмеження в певних видах діяльності |
| Двобічна глибока туговухість | Підвищення порогів слуху понад 86 дБ на частотах 500–4000 Гц, неможливість хірургічної корекції | Значне зниження здатності до спілкування, труднощі на роботі та в побуті |
| Стійка трахеостома | Постійний отвір у трахеї після операцій або травм | Обмеження дихання, потреба в постійному догляді за стомою, труднощі з фізичним навантаженням |
| Стеноз гортані II–III ступеня | Звуження гортані з парезом голосових зв’язок та стійкою дисфонією | Порушення голосу та дихання, обмеження професій, що потребують мовлення |
| Відсутність однієї легені | Пневмонектомія внаслідок онкології, травми або хронічного захворювання | Зниження фізичної витривалості, задишка при навантаженні, обмеження важкої праці |
Інформація базується на критеріях Постанови Кабінету Міністрів України № 1338. Наявність одного з цих станів не означає автоматичне встановлення групи — експертна команда обов’язково оцінює ступінь обмеження життєдіяльності в конкретній людині.
До третьої групи також часто відносять осіб з помірними наслідками інсульту, хронічною серцевою недостатністю II стадії, цукровим діабетом з ускладненнями, що впливають на мобільність або зір, а також з деякими психічними розладами, за яких зберігається здатність до самообслуговування та праці за умов підтримки.
Як оформити третю групу інвалідності у 2026 році
Процес починається з візиту до сімейного лікаря або профільного спеціаліста. Лікар оцінює тривалість захворювання (зазвичай не менше 12 місяців або прогноз на такий термін), призначає необхідні обстеження та видає направлення на оцінювання повсякденного функціонування.
Потрібні документи: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, медична документація (виписки, висновки, результати обстежень), довідка про причини інвалідності (якщо є). Експертна команда розглядає справу на підставі наявних даних. У складних випадках можливе додаткове обстеження.
Рішення про встановлення групи, строку (або безстроково) та рекомендації щодо реабілітації фіксується в протоколі. Якщо людина не згодна з рішенням — є право на оскарження в Центрі оцінювання функціонального стану особи або в суді.
Важливо пам’ятати: своєчасне звернення та повний пакет медичних документів значно прискорюють процес. Багато людей отримують групу саме завдяки детальному опису труднощів у повсякденному житті.
Пільги та соціальний захист при третій групі інвалідності
Особи з третьою групою мають право на пенсію по інвалідності — 50 % пенсії за віком, розрахованої відповідно до страхового стажу. Якщо стажу недостатньо, може призначатися державна соціальна допомога. До страхового стажу додається період від встановлення інвалідності до пенсійного віку.
Роботодавці зобов’язані виконувати квоту на працевлаштування осіб з інвалідністю (зазвичай 4 % від середньооблікової чисельності). Людина з третьою групою може працювати на загальних умовах або з урахуванням індивідуальної програми реабілітації. Додатково передбачені реабілітаційні послуги, санаторно-курортне лікування за медичними показаннями, технічні засоби реабілітації.
Місцеві програми можуть включати пільги на комунальні послуги, проїзд або ліки — їх перелік варто уточнювати в управлінні соціального захисту за місцем проживання.
Третя група інвалідності — це не вирок, а інструмент підтримки. Вона допомагає людині зберегти активність, працювати та отримувати необхідну допомогу. Сучасна система оцінювання орієнтована саме на те, щоб максимально врахувати індивідуальні можливості та потреби кожної людини. Якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з тривалими проблемами зі здоров’ям, що впливають на роботу та побут, зверніться до лікаря для оцінки ситуації. Своєчасна допомога та правильне оформлення статусу дають реальні інструменти для кращої якості життя.
