Звільнення з військової служби в умовах воєнного стану відбувається виключно на підставах, чітко визначених законодавством. Довільне припинення служби за власним бажанням для більшості військовослужбовців, призваних під час мобілізації, не передбачене. Це правило закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Процедура вимагає документального підтвердження конкретних обставин, проходження встановлених етапів та часу на розгляд.
У 2026 році основні шляхи залишаються індивідуальними: через висновок військово-лікарської комісії, сімейні обставини або інші прямо вказані в законі причини. Нові формати контрактів, які впроваджують поступово, спрямовані на чіткіші терміни служби та можливості поетапного звільнення для тих, хто служить найдовше, але вони не скасовують діючі підстави. Кожен випадок розглядається окремо, і успіх залежить від якості підготовки документів та дотримання процедури.
Правова основа звільнення під час воєнного стану
Стаття 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік підстав. Для військовослужбовців, які проходять службу за призовом під час мобілізації на особливий період, цей перелік обмежений порівняно з мирним часом або контрактною службою. Основні категорії — вік, стан здоров’я, сімейні обставини, звільнення з полону за бажанням військовослужбовця та набрання законної сили обвинувальним вироком суду з певними видами покарання.
Звільнення за власним бажанням під час дії воєнного стану для мобілізованих не передбачене. Контрактники мають дещо ширші можливості після вислуги певних строків за продовженими контрактами, але й тут рішення залежить від конкретних умов. Організаційно-штатні заходи або службову невідповідність під час воєнного стану застосовують обмежено.
Звільнення за станом здоров’я через військово-лікарську комісію
Найпоширеніша підстава — висновок ВЛК про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність з переоглядом через 6–12 місяців. У першому випадку військовослужбовця звільняють з виключенням з військового обліку. У другому — також надають право на звільнення під час воєнного стану.
ВЛК діє на підставі Наказу Міністерства оборони України № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Комісія оцінює ступінь порушення функцій органів і систем за Розкладом хвороб, який містить десятки статей, що охоплюють серцево-судинні захворювання, онкологію, наслідки поранень і травм, психічні розлади, хвороби опорно-рухового апарату та інші стани. Категорія «непридатний» (часто позначається як «Д») дає пряму підставу для звільнення.
Підготовка до ВЛК починається зі збору повної медичної документації: виписок з історій хвороби, результатів обстежень, висновків лікарів за місцем проживання або лікування. Якщо захворювання пов’язане з виконанням обов’язків служби, це фіксують окремо — це впливає на подальші соціальні гарантії та виплати. Процес включає направлення з частини, обстеження в закладах охорони здоров’я та засідання комісії. Строки залежать від завантаженості та складності випадку, але зазвичай займають від кількох тижнів до кількох місяців.
Після отримання постанови ВЛК її направляють до військової частини. Командир видає наказ про звільнення, якщо підстави підтверджені. Якщо висновок тимчасової непридатності — військовослужбовця можуть звільнити з можливістю переогляду пізніше. Важливо пам’ятати, що лише реальні, документально підтверджені стани дають результат. Спроби вплинути на висновок незаконними методами тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Сімейні обставини як підстава для звільнення
Частина дванадцята статті 26 Закону визначає конкретний перелік сімейних обставин, що діють під час воєнного стану. Серед найпоширеніших:
- необхідність постійного догляду за одним із батьків або батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення або якщо такі родичі самі потребують постійного догляду (підтверджується висновком експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або лікарсько-консультативної комісії);
- перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років (за відсутності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці);
- самостійне виховання та утримання дитини віком до 18 років;
- виховання дитини з інвалідністю;
- наявність дитини (дітей) віком до 18 років, якщо обоє з подружжя проходять військову службу;
- вагітність для військовослужбовців-жінок;
- перебування жінки-військовослужбовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (або довше за медичними показаннями до шести років).
Для підтвердження потрібні конкретні документи: свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення інвалідності або опікунства, висновки експертних комісій про потребу в постійному догляді, довідки про склад сім’ї, акти обстеження житлово-побутових умов. У разі відмови частини у задоволенні рапорту військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Судова практика 2025–2026 років показує, що при наявності повного пакета документів та доведенні реальної необхідності догляду суди часто стають на бік заявника.
Інші підстави та особливості для різних категорій
Досягнення граничного віку (60 років для більшості складів, 65 — для вищого офіцерського) дає право на звільнення незалежно від інших обставин. Звільнення з полону за бажанням військовослужбовця також є окремою підставою. Обвинувальний вирок суду з покаранням у вигляді позбавлення або обмеження волі автоматично тягне за собою звільнення.
Для контрактників додаткові можливості з’являються після вислуги встановлених строків за певними видами контрактів, особливо якщо дія контракту була продовжена. У 2026 році впроваджують нові формати контрактів з фіксованими термінами та гарантіями відстрочки після завершення, а також анонсували початок поетапного звільнення для військовослужбовців, які служать найдовше з 2022 року. Ці процеси відбуваються за указами та наказами і доповнюють, а не замінюють індивідуальні підстави.
Процедура подання рапорту та супровідні дії
Військовослужбовець подає рапорт по команді з чітким зазначенням підстави та додатком документів, що її підтверджують. У рапорті вказують бажання щодо перебування в резерві. Командир розглядає матеріали, за потреби направляє на ВЛК або запитує додаткові довідки. Після позитивного рішення видається наказ про виключення зі списків особового складу.
Якщо розгляд затягується або в задоволенні рапорту відмовлено безпідставно, можна оскаржити дії командира до вищого командування або в адміністративному суді. Строки оскарження обмежені, тому важливо фіксувати всі етапи письмово. Юридичний супровід у таких справах значно підвищує шанси на позитивний результат.
Виплати та соціальні гарантії після звільнення
При звільненні за станом здоров’я або сімейними обставинами військовослужбовець має право на одноразову грошову допомогу, розмір якої залежить від підстави, вислуги років та інших факторів. Додаткові виплати передбачені для поранених та тих, хто отримав інвалідність у зв’язку із захистом Батьківщини. Після звільнення зберігаються гарантії працевлаштування: роботодавець зобов’язаний поновити на попередній посаді або надати іншу роботу з урахуванням вимог законодавства про працю.
Звільнені мають право на медичну реабілітацію, протезування, санаторно-курортне лікування та інші форми підтримки через державні програми. Процес оформлення інвалідності (через оцінювання повсякденного функціонування особи) запускається за потреби і дає доступ до пенсійних та соціальних виплат.
Важливі застереження
Незаконні способи уникнення служби — самовільне залишення частини, дезертирство, підробка документів чи спроби впливу на висновки комісій — кваліфікуються як кримінальні правопорушення. Під час воєнного стану відповідальність за такі дії суттєво посилена. Будь-які поради щодо «швидких» або неофіційних шляхів суперечать закону і можуть призвести до тяжких наслідків як для військовослужбовця, так і для його родини.
Рекомендується звертатися за консультацією до військових юристів, адвокатів, які спеціалізуються на таких справах, або до безкоштовної правової допомоги. Актуальну інформацію завжди перевіряйте на офіційних ресурсах — сайті Верховної Ради України та Міністерства оборони України. Законодавство може оновлюватися, тому станом на конкретну дату потрібна перевірка чинної редакції нормативних актів.
Знання процедури та чітке дотримання вимог закону дозволяють реалізувати свої права у встановленому порядку. У кожній ситуації вирішальне значення має повнота зібраних документів та послідовність дій.
