Жорін Максим Борисович — це ім’я, яке для багатьох українців стало символом справжньої стійкості та відданості справі. Народжений у промисловому Рубіжному на Луганщині, він пройшов шлях від звичайного студента з інженерною освітою до підполковника ЗСУ та заступника командира Третього армійського корпусу. Його історія — це не просто біографія одного воїна, а віддзеркалення цілої епохи боротьби України за свободу.
Від перших днів Революції Гідності до ключових боїв на Донбасі 2014–2015 років, від командування легендарним полком «Азов» до реформування армії в корпусній системі — Максим Жорін завжди був там, де вирішувалася доля країни. Сьогодні, у 2026 році, його голос звучить із фронту, аналізуючи ситуацію на 150 кілометрах лінії відповідальності, питання мобілізації та майбутні гарантії безпеки. Це людина, яка поєднує бойовий досвід із чітким стратегічним мисленням.
Його позивний «Мосе» знають тисячі побратимів, а позиції щодо реформ у війську та суспільстві викликають жваві дискусії. Жорін Максим Борисович не просто виконує накази — він формує нову армію, яка здатна протистояти будь-яким викликам.
Ранні роки та освіта: від Луганщини до Києва
Максим Борисович Жорін народився 7 червня 1989 року в Рубіжному Луганської області. Місто заводів і металургії заклало в нього характер — твердий, як сталь, що виплавляється в доменних печах. З дитинства він звик до дисципліни та праці, що згодом допомогло в армії.
У 2008 році він закінчив Рубіжанський політехнічний коледж імені Порай-Кошиці Луганського національного університету за спеціальністю програміст. А в 2014-му отримав диплом інженера-механіка в Київському національному університеті технологій та дизайну. Саме в Києві Максим активно долучився до громадського життя, що стало передумовою для подальших подій.
Ці роки сформували в ньому поєднання технічної точності з патріотичним запалом. Інженерний підхід до проблем — ось що відрізняє Жоріна як командира: він завжди шукає ефективні рішення, а не просто виконує рутину.
Євромайдан і початок військового шляху
Активна участь у Революції Гідності 2013–2014 років стала поворотним моментом у житті Максима Жоріна. Коли країна повстала проти корупції та зовнішнього тиску, він не залишився осторонь. Саме тоді сформувалася його переконаність, що свободу треба захищати зі зброєю в руках.
У 2014 році, з перших днів російської агресії, Жорін Максим Борисович добровольцем вступив до батальйону «Азов». Від рядового бійця він швидко піднявся завдяки мужності та лідерським якостям. Уже в червні 2014-го брав участь у звільненні Маріуполя 13 червня. Потім — бої за Мар’їнку, Іловайська операція та інші гарячі точки.
10 лютого 2015 року він командував батальйонно-тактичною групою під час Широкинської наступальної операції, звільняючи Широкине, Бердянське, Лебединське, Пікузи та Павлопіль. Ці операції стали школою, де теорія зустрілася з реальністю війни.
Командування полком «Азов»: 2016–2017 роки
У серпні 2016 року Максим Жорін очолив полк «Азов» і залишався на цій посаді до вересня 2017-го. За цей період підрозділ зміцнив свої позиції, а командир здобув авторитет серед бійців і командування. Звання старшого лейтенанта Національної гвардії він отримав саме завдяки бойовим заслугам.
Його стиль керівництва — це поєднання жорсткої дисципліни з турботою про людей. Жорін завжди акцентував: перемога залежить не тільки від техніки, а й від згуртованості та мотивації кожного.
Після завершення командирства він не відійшов від справ. У жовтні 2017-го очолив Харківський обласний осередок партії «Національний корпус», а згодом — міжобласне об’єднання. З січня 2020 року став начальником Центрального штабу партії, де продовжив роботу над посиленням обороноздатності країни.
Політична діяльність та вибори 2019 року
Жорін Максим Борисович поєднував військову службу з активною громадянською позицією. У 2019 році він балотувався до Верховної Ради по одномандатному округу №217 у Києві як самовисуванець. Отримав підтримку понад 7% виборців і посів третє місце, поступившись основним конкурентам. Цей досвід показав, наскільки важливо мати реальну підтримку людей, а не лише партійні квоти.
У партії «Національний корпус» він займався організаційною роботою, розвиваючи осередки та ініціюючи акції на підтримку армії. Його підхід — практичний: не гучні гасла, а конкретні дії на користь держави.
| Період | Посада | Ключові події |
|---|---|---|
| 2014–2015 | Боєць та командир БТГ «Азов» | Звільнення Маріуполя, Мар’їнки, Широкинська операція |
| 2016–2017 | Командир полку «Азов» | Зміцнення підрозділу, бойові операції на Донбасі |
| 2020–донині | Начальник Центрального штабу «Національного корпусу» | Організаційна робота, підтримка армії |
| 2022–2023 | Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади | Оборона Києва, формування підрозділів |
| З 2025 | Заступник командира 3-го армійського корпусу | Координація 150 км фронту, ротації, реформи |
Дані таблиці базуються на відкритих українських джерелах, зокрема Вікіпедії.
Повернення на фронт у 2022 році та роль у 3-й штурмовій бригаді
З першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Жорін Максим Борисович знову став до лав. Він співкомандував київським добровольчим загоном територіальної оборони «Азов — Київ», який швидко виріс до батальйону, а потім — окремого полку спеціального призначення в Силах спеціальних операцій.
Його підрозділ брав участь у плануванні оборони Києва, організовував перекидання добровольців гвинтокрилами до Маріуполя. У 2023 році Максим став заступником командира 3-ї окремої штурмової бригади, де продовжував застосовувати свій досвід для ефективних бойових дій.
Цей період показав його як реформатора: він акцентував на професійній підготовці, ротаціях і морально-психологічному забезпеченні бійців. Саме такий підхід став основою для переходу до корпусної системи.
Сучасна роль: заступник командира Третього армійського корпусу
З 2025 року Жорін Максим Борисович обіймає посаду заступника командира Третього армійського корпусу ЗСУ. Корпус, сформований на базі 3-ї штурмової бригади, став частиною масштабної реформи — переходу від бригадної до корпусної структури. Це дозволяє координувати великі ділянки фронту, проводити оперативні ротації та ефективніше обмінюватися досвідом між підрозділами.
Підполковник ЗСУ Жорін регулярно коментує ситуацію: корпус відповідає за 150 кілометрів лінії, де поєднуються лінійні бригади, артилерія, безпілотні підрозділи та розвідка. Така структура дає гнучкість і швидкість реагування, якої бракувало раніше.
Корпусна система — це не просто реорганізація, а реальний крок до сучасної, професійної армії, здатної протистояти агресору на рівних.
Позиції щодо ключових питань: мобілізація, мігранти та безпека
Жорін Максим Борисович активно висловлюється з актуальних тем. Він переконаний, що гарантії безпеки для України — це насамперед сильні Сили оборони. Ніхто інший не воюватиме за нас, тому внутрішня сила та реформи мають бути пріоритетом.
Щодо трудових мігрантів його позиція жорстка: жодних дозволів на роботу для тих, хто не пройшов через фронт чи не служив. «Тільки через фронт» — така формула забезпечує справедливість для українців, які захищають країну.
Він підкреслює важливість антикорупційних заходів, підтримки ветеранів і якісної мобілізації. Молодь, за його словами, мотивована й іде до корпусу — це позитивний сигнал для майбутнього.
| Нагорода | За що отримана |
|---|---|
| Орден Богдана Хмельницького III ступеня | Особиста мужність і внесок у оборону |
| Медаль «За оборону Маріуполя» | Участь у звільненні та обороні міста |
| Нагрудний знак «За відвагу в службі» | Відомча відзнака МВС |
| Нагородна вогнепальна зброя | Мужність під час бойових завдань |
Інформація про нагороди взята з офіційних українських джерел.
Сім’я та особисте життя
Максим Жорін одружений з Оленою Кучугурою. Подружжя виховує сина Всеволода. Навіть у найскладніші часи родина залишається опорою, а близькі пишаються його службою.
Його Telegram-канал «Жорін /// Третій армійський корпус» став джерелом оперативної інформації з фронту. Там він ділиться аналізом, який допомагає зрозуміти реалії війни.
Жорін Максим Борисович продовжує воювати та впливати на суспільство. Його шлях — приклад, як один патріот може змінювати армію та країну. У часи випробувань саме такі лідери стають основою перемоги.
Його досвід, віддача та чіткі позиції роблять Максима Жоріна не просто воїном, а голосом фронту, який вимагає реальних змін. Україна потребує таких людей — професіоналів, які поєднують бойовий хист із стратегічним баченням. І поки Жорін на передовій, є впевненість, що армія розвивається в правильному напрямку.
