Коли травень розквітає повною силою, а поля вже зеленіють під теплим сонцем, в українській традиції настає особливий день — день святого миколая 22 травня. Цей день у народі називають літнім, весняним або теплим Миколаєм. Він нагадує не про відхід святого з земного життя, а про велику подію, яка сталася майже тисячу років тому: перенесення його нетлінних мощей з малоазійських Мир Лікійських до італійського Барі.
Святий Миколай Чудотворець залишається одним із найулюбленіших і найближчих святих для українців. До нього звертаються моряки перед далекими плаваннями, батьки просять захисту для дітей, селяни — про добрий врожай і здоров’я худоби. День святого миколая 22 травня — це можливість ще раз відчути його заступництво саме тоді, коли природа прокидається і починається активна польова пора.
У 2026 році Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква відзначають це свято 9 травня за новим церковним календарем. Проте традиційна дата 22 травня продовжує жити в народній пам’яті, звичаях і багатьох родинних історіях. Обидві дати несуть один і той самий глибокий зміст — пам’ять про те, як святий Миколай і після своєї смерті продовжує допомагати людям.
Хто такий Святий Миколай і чому його так шанують в Україні
Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патарі в Лікії. Він рано втратив батьків і вирішив присвятити життя служінню Богу та людям. Ставши єпископом Мир Лікійських, він прославився незвичайною добротою, справедливістю та безліччю чудес ще за життя. Одне з найвідоміших — таємна допомога трьом бідним дівчатам, яким він підкинув мішечки з золотом на посаг, щоб вони не опинилися на вулиці. Саме звідси походить традиція дарувати подарунки.
Святий Миколай рятував моряків під час штормів, визволяв невинно засуджених із в’язниці, зцілював хворих. Після його смерті близько 345 року тіло почало виділяти цілюще миро. Люди з усього світу приїжджали до гробниці по зцілення. В Україні святий Миколай став особливо близьким — покровителем дітей, мандрівників, бідних і всіх, хто потребує швидкої допомоги. Козаки перед морськими походами обов’язково молилися йому, вважаючи, що без його захисту корабель може не повернутися.
Історія перенесення мощей у 1087 році
У XI столітті місто Мири в Лікії (сучасна територія Туреччини) переживало важкі часи через набіги сельджуків. Храм, де спочивали мощі святого, був у занепаді. Купці з італійського Барі вирішили врятувати святиню і перевезти її до себе. За церковним переданням, святий Миколай сам з’явився уві сні одному з них і благословив перенесення, щоб мощі не потрапили до рук руйнівників.
У квітні 1087 року група барійців прибула до Мир. Вони знайшли гробницю, перенесли мощі на корабель і вирушили в путь. Під час плавання відбувалися численні чудеса: кульгаві починали ходити, сліпі прозрівали, тяжкохворі одужували. 9 травня (за юліанським календарем — 22 травня) мощі урочисто зустріли в Барі. Спочатку їх розмістили в церкві святого Стефана, а згодом збудували величну базиліку, де вони перебувають і донині.
Папа Урбан II незабаром встановив свято на честь цієї події. Наприкінці XI століття митрополит Єфрем ввів його до українського церковного календаря. Так день святого миколая 22 травня став частиною нашої духовної спадщини. Це не просто дата в календарі — це жива пам’ять про те, як святий продовжує бути поруч навіть через століття.
Чому два Миколая — зимовий і літній
Українці здавна святкують день святого Миколая двічі на рік. 19 грудня за старим стилем (6 грудня за новим) — це день його преставлення, відходу до вічності. 22 травня (9 травня за новим календарем) — день перенесення мощей. Кожен із цих днів має свій характер і свої традиції.
| Аспект | Зимовий Миколай (19 грудня / 6 грудня) | Літній Миколай (22 травня / 9 травня) |
|---|---|---|
| Основне значення | День преставлення святого, спогад про його земне життя та добрі справи | День перенесення мощей до Барі, спогад про його постійну присутність і захист |
| Народна назва | Зимовий, святковий | Літній, весняний, теплий |
| Головні традиції | Подарунки дітям під подушку, сімейні вечори, очікування дива | Початок польових робіт, випас худоби, добрі справи, молебні за врожай |
| Атмосфера | Затишок, очікування Різдва, дитяча радість | Пробудження природи, надія на щедрий рік, турбота про землю і тварин |
Зимовий Миколай більше про особисте тепло й дитячі мрії. Літній — про спільну працю, природу та практичну допомогу в повсякденних справах. Обидва свята доповнюють одне одного, показуючи багатогранність заступництва святого.
Народні традиції та обряди на день святого миколая 22 травня
У сільській Україні цей день завжди був тісно пов’язаний із початком літа. Господарі виводили коней на першу пашу в поле. Священики служили молебні посеред села й кропили тварин свяченою водою. Вершники навмисно їздили верхи, щоб «нечиста сила не мучила коней». З’явилися навіть прислів’я: «Прийшов Миколай — коней випасай», «Юрій з теплом, а Микола з кормом».
Саме після або в цей день починали стригти овець і сіяти гречку. «До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!» — застерігали старші. На Київщині та Поділлі влаштовували «заздравні обіди», які називали нікольщиною. За столом збиралася вся родина, щоб помолитися за здоров’я і поділитися їжею з нужденними. Звідси й приказка: «Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!».
Святий Миколай вважався покровителем мореплавців. Козаки перед довгими походами служили спеціальні молебні. Чорноморські моряки розрізняли навіть «морського» і «мокрого» Миколу — обох просили про захист на воді. У цей день також освячували воду, якою потім окроплювали хати й господарство для оберегу.
Прикмети, заборони та що варто робити
Народна мудрість зберегла чимало порад на день святого миколая 22 травня. Більшість із них допомагають зберегти гармонію в родині та успішно розпочати літні роботи.
- Не стригти волосся, нігті, не шити й не брати в руки гострі предмети — щоб не «порізати» удачу чи здоров’я.
- Не відмовляти в допомозі тому, хто просить, — інакше можна накликати нестачу на сім років.
- Не тримати боргів — краще повернути або роздати все до свята, щоб не було фінансових труднощів увесь рік.
- Не сваритися, не лихословити, не заздрити й не бажати зла — негатив у цей день особливо швидко повертається.
- Не копати землю без особливої потреби й не стукати по ній — за повір’ям, це може зашкодити врожаю.
Ці заборони виникли не випадково. Весна — час напруженої праці, коли кожна необережність могла коштувати дорого. Дотримання правил допомагало зберігати спокій і зосередженість. Водночас день спонукав до добрих справ: нагодувати мандрівника, допомогти сусіду, дати милостиню. Вважалося, що святий Миколай сам дивиться у вікна і бачить, чи є в домі милосердя.
Прикмети про погоду теж були важливими. Якщо на зимового Миколая було багато снігу, то на літнього чекали густої трави. Після 22 травня вже не сіяли пізні культури — вважали, що врожаю не буде. Зате саме в цей період починали активно працювати на городах і в полях.
Молитви до Святого Миколая
У день святого миколая 22 травня особливо сильно відчувається потреба в молитві. Класична молитва про захист і допомогу звучить так:
«О всеблагий отче наш Миколаю, пастирю й учителю всіх, хто з вірою звертається під захист твій… Україну нашу і всяку країну християнську… захисти і збережи святими твоїми молитвами від землетрусу, наступу чужинців… від голоду, пошесті, потопу, вогню, меча і наглої смерті…»
Є й коротка молитва про здійснення праведного бажання: «Чудотворець Миколай, допоможи мені в бажаннях моїх… Якщо погане хочу, відверни лихо. Нехай всі бажання праведні здійсняться…»
Молитва про здоров’я нагадує, що святий допомагав у найтяжчих недугах і навіть у момент переходу з цього життя. Читати їх можна вдома перед іконою або в храмі. Головне — щира віра й бажання жити по-доброму.
Як зберегти дух свята в сучасному житті
Сьогодні не обов’язково жити в селі чи мати коней, щоб відчути силу цього дня. Досить зробити маленьку добру справу: допомогти літній людині донести сумки, підтримати друга, який у скруті, або просто сказати тепле слово. Святий Миколай любить тих, хто не проходить повз чужий біль.
Можна сходити до храму, поставити свічку й помолитися за рідних. Якщо є діти — розповісти їм історію про перенесення мощей або про те, як святий допомагав бідним дівчатам. Навіть невеликий подарунок чи солодощі в цей день стануть приємним продовженням зимової традиції.
День святого миколая 22 травня — це нагадування, що чудеса не закінчуються. Вони трапляються щоразу, коли ми самі стаємо джерелом добра для інших. Теплий травневий вітер, зелень полів і світло в очах близьких — усе це ніби видимий знак того, що святий Миколай і сьогодні поруч, готовий допомогти кожному, хто звернеться з вірою.
Нехай у вашому домі завжди панує мир, а в справах — удача та захист святого. З днем святого миколая 22 травня!
