Дональд Трамп повернувся до Білого дому в січні 2025-го з чітким мандатом і характерною енергією. Його другий термін уже встиг стати одним із найдинамічніших і найсуперечливіших у сучасній історії Сполучених Штатів. Для України це не просто новина з-за океану — це реальність, яка безпосередньо впливає на хід війни, переговори та шанси на стійкий мир.
Трамп завжди діяв нестандартно: руйнував старі правила, тиснув на союзників і опонентів одночасно, пропонував угоди, які змушували всіх переосмислювати позиції. У 2026-му його підхід до російсько-української війни вийшов на перший план. Президент США активно просуває мирний план, погрожує дедлайнами та використовує важелі допомоги й санкцій. Водночас Америка переживає внутрішні трансформації — від масових депортацій до масштабних тарифних воєн і навіть військових операцій на Близькому Сході.
Саме тому розмова про Трампа сьогодні — це розмова про Україну. Про те, як Вашингтон бачить закінчення війни, які компроміси пропонує і що це означає для мільйонів українців, які вже четвертий рік живуть у стані повномасштабного вторгнення.
Шлях до другого терміну: від бізнесмена до 47-го президента
Дональд Трамп народився 1946 року в нью-йоркській родині забудовників. Він розбудував імперію нерухомості, став телевізійною зіркою завдяки шоу «The Apprentice» і 2016-го несподівано переміг на виборах, ставши 45-м президентом США. Перший термін запам’ятався податковою реформою, реформою кримінального правосуддя, «Авраамовими угодами» на Близькому Сході та Operation Warp Speed — швидкою розробкою вакцин проти COVID-19.
2020 рік приніс поразку Джо Байдену, штурм Капітолію 6 січня та низку судових справ. Багато хто вважав політичну кар’єру Трампа завершеною. Проте 2024-го він знову переміг — цього разу з переконливою перевагою. Кампанія будувалася навколо гасел «America First», жорсткої імміграційної політики та обіцянки швидко закінчити «безкінечні війни».
Інавгурація 20 січня 2025 року стала початком нового етапу. Трамп одразу взявся за виконання передвиборчих обіцянок: рекордну кількість виконавчих наказів, посилення кордонів та спроби реформувати державний апарат.
Другий термін: масштабні зміни всередині США
За півтора року адміністрація Трампа видала понад 260 виконавчих наказів. Пріоритети очевидні: імміграція, економіка та «ефективність уряду». Запущено ініціативу DOGE (Department of Government Efficiency) — спробу скоротити бюрократію та витрати. Масові депортації, розширення центрів утримання мігрантів та призупинення віз для громадян десятків країн стали реальністю.
В економіці — продовження податкових пільг, нові тарифи на імпорт (деякі з них пізніше скасовувалися судами) та спроби повернути виробництво до США. Зростання ВВП у окремі квартали прискорювалося, але інфляція та побоювання щодо наслідків тарифних воєн стримували оптимізм споживачів.
Зовнішня політика стала ще більш непередбачуваною. США посилили підтримку Ізраїлю, досягли припинення вогню в Газі восени 2025-го, а в лютому 2026-го спільно з Ізраїлем завдали масштабних ударів по Ірану з метою зміни режиму. Це призвело до кризи в Ормузькій протоці та зростання цін на пальне — фактор, який болісно вдарив по глобальній економіці.
Саме в таких умовах Трамп активізував зусилля щодо України — країни, війна в якій триває вже четвертий рік і безпосередньо впливає на європейську безпеку та світові енергетичні ринки.
Мирний план Трампа для України: що пропонує Вашингтон
Ще наприкінці 2025 року команда Трампа представила проєкт угоди з 28 пунктів. Документ, який потрапив до медіа, передбачав суттєві поступки з боку України в обмін на припинення бойових дій та певні гарантії безпеки.
Основні елементи плану включали:
- Визнання російського контролю над Кримом, а також над частинами Донецької та Луганської областей.
- Фіксацію лінії фронту в Херсонській та Запорізькій областях.
- Обмеження чисельності Збройних сил України (близько 600 тисяч осіб).
- Конституційну заборону на вступ України до НАТО.
- «Надійні гарантії безпеки» для України (деталі залишалися розмитими).
- Проведення виборів в Україні протягом 100 днів після угоди.
- Зняття санкцій з Росії та її повернення до форматів на кшталт G8.
- Міжнародне фінансування відбудови, з можливістю участі Росії в глобальній економіці.
План викликав гостру критику в Європі та Україні — його називали «капітуляцією» та таким, що закладає основу для нової агресії в майбутньому. Під тиском європейських партнерів документ частково модифікували. Проте ключові больові точки — територіальні поступки та нейтральний статус України — залишилися.
Трамп неодноразово заявляв: війна має закінчитися до червня 2026 року. Він проводив розмови з Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, погрожував скороченням допомоги та водночас тиснув на обидві сторони. У лютому-березні 2026-го обговорювалися варіанти тимчасового припинення вогню, зокрема щодо енергетичної інфраструктури та Чорного моря. Україна погодилася на 30-денне перемир’я, Росія — лише на обмежені заходи.
| Аспект | Пропозиція плану | Потенційний вплив на Україну |
|---|---|---|
| Території | Визнання контролю Росії над Кримом та частинами сходу | Втрата земель, припинення бойових дій на цих напрямках |
| Військові сили | Обмеження чисельності армії | Зменшення оборонного потенціалу в довгостроковій перспективі |
| Безпека | Гарантії безпеки замість членства в НАТО | Альтернатива альянсу, але без статті 5 |
| Санкції та економіка | Зняття санкцій з Росії, повернення до G8 | Можливість відбудови за участі міжнародних партнерів |
Дані на основі публікацій Associated Press та ABC News.
Переговори тривають. Дедлайн червня 2026-го вже минув, але тиск з боку Вашингтона не слабшає. Деякі республіканці в Конгресі підтримали додаткову допомогу Україні всупереч позиції президента, що свідчить про розбіжності навіть усередині правлячої партії.
Що це означає для України: можливості та ризики
Для України план Трампа — це складний вибір між продовженням виснажливої війни з негарантованою підтримкою та болісним, але швидким завершенням активних бойових дій. Територіальні втрати — найболючіша частина. Водночас припинення вогню дало б перепочинок цивільному населенню, можливість повернути полонених та розпочати відбудову.
Гарантії безпеки без НАТО — це компроміс, який багато хто вважає недостатнім. Історія показує: паперові обіцянки без реальних механізмів стримування часто не працюють. Водночас повне членство в Альянсі в найближчі роки виглядає малоймовірним через позицію ключових гравців.
Трамп демонструє прагматичний, часом жорсткий підхід: він готовий тиснути на обидві сторони, щоб досягти угоди, яку вважатиме вигідною для Америки.
Для України це означає необхідність чіткої переговорної позиції, посилення дипломатичних зусиль у Європі та пошук додаткових гарантій за межами американського плану. Європейські країни вже пропонували альтернативні ідеї — від розширених гарантій до глибшої інтеграції України в європейські структури безпеки.
Глобальний фон і українська реальність
Війна в Україні не відбувається у вакуумі. Криза навколо Ірану, зростання цін на енергоносії та внутрішні проблеми США впливають на готовність Вашингтона продовжувати масштабну підтримку. Трамп неодноразово заявляв, що Америка не може бути «світовим поліцейським» і що європейці мають брати більше відповідальності за власну безпеку.
У той же час Росія після повернення Трампа до влади посилила удари по українських містах. Це, на думку багатьох аналітиків, є спробою тиску перед можливими переговорами. Україна, своєю чергою, продовжує демонструвати стійкість на фронті та в тилу, попри виснаження.
Трамп — це не просто президент. Це стиль лідерства, який змушує всіх гравців грати за новими правилами. Для України 2026 рік може стати переломним: або з’явиться реальний шанс на припинення гарячої фази війни, або доведеться готуватися до тривалого конфлікту в умовах обмеженої американської підтримки.
Як би не склалися події найближчих місяців, одне зрозуміло: голос Трампа в українському питанні буде одним із найгучніших у світі. І від того, наскільки вміло Україна зможе вести діалог з Вашингтоном, значною мірою залежить, яким буде мир — справедливим і стійким чи тимчасовим перепочинком перед новою ескалацією.
