Населення Китаю довгий час здавалося майже безмежним. Країна, яка десятиліттями утримувала перше місце у світі за кількістю жителів, сьогодні переживає зовсім інший етап. Станом на кінець 2025 року офіційна цифра Національного бюро статистики Китаю становить 1,40489 мільярда людей. Це вже четвертий рік поспіль, коли загальна кількість мешканців зменшується.
У середині 2026 року оцінки, що базуються на офіційних даних, коливаються близько 1,40–1,41 мільярда. Китай посів друге місце після Індії, яка випередила його ще у 2023 році. Щодня країна втрачає кілька тисяч людей через те, що смертей стає більше, ніж народжень. Це вже не прогноз, а реальність, яку фіксують статистичні органи.
Зміна тренду впливає на економіку, пенсійну систему, ринок праці та навіть на повсякденне життя в містах і селах. Розуміти точні цифри й причини цього зсуву варто не лише демографам, а й усім, хто стежить за глобальними процесами.
Офіційні цифри населення Китаю станом на 2025–2026 роки
За даними Національного бюро статистики Китаю, на кінець 2025 року загальна чисельність населення (без урахування Гонконгу, Макао та Тайваню) становила 1 404,89 мільйона осіб. Це на 3,39 мільйона менше, ніж роком раніше. У 2025 році народилося лише 7,92 мільйона дітей — найнижчий показник з 1949 року. Кількість смертей досягла 11,31 мільйона.
Природний приріст став від’ємним і склав −2,41 на тисячу населення. Народжуваність упала до 5,63‰, смертність піднялася до 8,04‰. Чоловіків було 716,85 мільйона (51 %), жінок — 688,04 мільйона (49 %). Співвідношення статей — 104,19 чоловіків на 100 жінок.
Вибіркова однопроцентна вибірка, проведена в листопаді 2025 року, показала близьку цифру — 1 405,45 мільйона. Різниця між офіційним підсумком року і вибіркою невелика й пояснюється методологією. Більшість міжнародних оцінок на середину 2026 року також тримаються в діапазоні 1,40–1,41 мільярда.
Ключовий факт: Китай уже четвертий рік поспіль фіксує абсолютне скорочення населення, і темпи падіння прискорюються.
Структура населення: вік, стать і міграція
Вікова піраміда Китаю змінюється дуже швидко. За підсумками 2025 року люди віком 60 років і старші становили 23 % населення (близько 323 мільйонів). Частка тих, кому 65 і більше, досягла 15,9 %. Водночас дітей до 15 років — лише близько 16 %. У вибірці листопада 2025 року частка дітей 0–14 років склала 15,25 %, а людей 65+ — 15,87 %. Уперше в історії країни кількість людей похилого віку перевищила кількість дітей.
Працездатне населення (16–59 років) скоротилося до приблизно 60,6 %. Це створює додаткове навантаження на соціальні фонди: менше тих, хто працює й платить внески, і більше тих, хто отримує пенсії.
Рівень урбанізації досяг 67,9 %. У містах проживає 953,8 мільйона людей, у сільській місцевості — 451,1 мільйона. Середній розмір домогосподарства зменшився до 2,52 особи. Мобільне населення (ті, хто живе не за місцем реєстрації) перевищує 350 мільйонів.
| Показник | Значення (кінець 2025) | Частка / зміна |
|---|---|---|
| Загальне населення | 1 404,89 млн | −3,39 млн за рік |
| Народження | 7,92 млн | 5,63‰ |
| Смерті | 11,31 млн | 8,04‰ |
| Вік 60+ | ≈323 млн | 23 % |
| Міське населення | 953,8 млн | 67,9 % |
Джерела даних: Національне бюро статистики Китаю.
Географічний розподіл і щільність
Китай — країна з величезною територією, але населення розподілене вкрай нерівномірно. Близько 94 % людей проживає на схід від лінії Хейхе–Тенчун (так звана лінія Ху). Західні регіони — Тибет, Сіньцзян, Цінхай — мають дуже низьку щільність. Середня щільність по країні становить приблизно 147–150 осіб на квадратний кілометр.
Найбільш населені провінції та міста — Гуандун, Шаньдун, Хенань, Цзянсу, Сичуань. Шанхай, Пекін і Тяньцзінь демонструють найвищі показники щільності в межах своїх адміністративних меж. У прибережних мегаполісах життя сконцентроване в компактних районах, тоді як у внутрішніх провінціях населення розсіяне.
Чому населення скорочується
Головна причина — надзвичайно низька народжуваність. Сумарний коефіцієнт народжуваності давно опустився нижче рівня простого відтворення (2,1) і зараз оцінюється близько 1,0 або навіть трохи нижче. Політика однієї дитини, яка діяла з 1980 до 2015 року, суттєво змінила суспільні норми. Навіть після дозволу мати двох і трьох дітей народжуваність не відновилася.
Висока вартість житла, освіти та виховання дітей у містах, зміна пріоритетів молоді, пізні шлюби та зростання кількості одиноких людей — усе це працює проти зростання населення. Смертність зростає природним чином через старіння суспільства. Тривалість життя збільшилася до близько 79 років, але це також означає більшу кількість людей похилого віку.
Міграція за кордон не є основним фактором, проте незначний відтік кваліфікованих кадрів існує. Внутрішня міграція з сіл до міст продовжується, але темпи урбанізації вже сповільнилися.
Прогнози на найближчі десятиліття
Більшість сценаріїв, які використовують як китайські, так і міжнародні дослідники, передбачають подальше скорочення. До 2030 року населення може опуститися нижче 1,39–1,40 мільярда. До 2050 року різні моделі показують діапазон від 1,18 до 1,30 мільярда залежно від того, наскільки вдасться підняти народжуваність.
Частка людей віком 65+ може перевищити 30 % уже в 2040-х роках. Працездатне населення продовжить зменшуватися, що вплине на потенціал економічного зростання. Уряд уже запроваджує заходи підтримки сімей — субсидії, податкові пільги, покращення інфраструктури догляду за дітьми, — проте ефект поки що обмежений.
Навіть за найсприятливіших умов швидкого повернення до зростання населення найближчими роками не очікується.
Порівняно з Індією, чиє населення продовжує зростати, Китай уже програв гонку за першість. Проте абсолютні цифри все одно залишаються величезними: країна досі є домом для кожного шостого жителя планети.
Демографічна трансформація Китаю — один із наймасштабніших соціальних процесів сучасності. Від того, як країна адаптується до меншої та старшої популяції, залежить не лише її власне майбутнє, а й глобальний баланс економічного впливу, споживання ресурсів і ринку праці. Цифри 2025–2026 років фіксують не тимчасовий збій, а нову довгострокову реальність.
