Холодний березневий ранок, коли повітря ще пахне зимою, а на гілках уже чути перший пташиний щебет. Саме в такі дні українці здавна придивлялися до неба, слухали голоси синиць і рахували сніжинки. День Сорока святих — це не просто дата в церковному календарі. Це момент, коли зима остаточно здає позиції, а народна мудрість підказує, яким буде наступні сорок днів.
За новим церковним календарем Православної Церкви України пам’ять сорока Севастійських мучеників відзначають 9 березня. У народі свято називають Сороки або Жайворонки. Воно тісно переплетене з приходом весни, поверненням птахів і безліччю прикмет, які наші бабусі передавали з покоління в покоління. Ці прикмети на 40 святих допомагали селянам планувати посівну, передбачати погоду і навіть ворожити на врожай.
Найбільше уваги завжди приділяли саме погодним знакам: якою буде погода 9 березня, такою вона залишиться ще сорок днів.
Історія свята: подвиг сорока воїнів
У 320 році біля міста Севастія (нині турецьке місто Сівас) сорок воїнів-каппадокійців із XII легіону відмовилися принести жертву язичницьким богам. Імператор Ліциній, який тоді правив східною частиною імперії, наказав їх покарати. Воїнів роздягли і поставили на кригу замерзлого озера. На березі затопили лазню, щоб спокусити тих, хто не витримає холоду.
Один воїн справді не витримав і вибіг до тепла, але впав мертвим на порозі. Тоді сторож Аглай, вражений мужністю інших, сам скинув одяг і приєднався до них. Число знову стало сорок. Вранці мучеників стратили, тіла спалили, а кістки кинули у воду. Через три дні єпископ Петро Севастійський побачив видіння і зібрав останки святих.
Ця історія стала символом незламності. В Україні її пам’ятають і вшановують уже понад тисячу років — навіть мозаїки Софії Київської зберігають зображення сорока мучеників.
Головні традиції на Сорок святих
Найяскравіша традиція — випікання жайворонків. Господині з пісного тіста роблять сорок маленьких булочок у формі птахів. Очі — з родзинок, крильця — з надрізів, іноді додають горішки. Ці жайворонки розвішують на деревах у саду, роздають дітям і сусідам. Вірили, що так кличуть весну і захищають свійську птицю від хвороб.
У деяких регіонах печиво називали сороками, бусликами чи голубами. Діти бігали з ними по дворах і співали веснянки:
«Не сам же я вийшов,
Дажбог мене вислав…»
Ще одна давня звичка — сіяти мак або горох. Казали, що на кожному стеблі виросте по сорок стручків, а в кожному — по сорок горошин. Дівчата розривали сорок ниток і ламали сорок дерев’яних паличок, щоб прискорити прихід тепла. А хто встигав «топтати ряст» — першу зелену траву — той зберігав здоров’я на весь рік.
У церкві ставили сорок свічок і били сорок поклонів. Молилися за мужність, захист воїнів і здоров’я рідних.
Прикмети на 40 святих: що каже природа
Народні прикмети на цей день завжди були практичними. Селяни спостерігали за птахами, вітром, снігом і сонцем. Ось найпоширеніші з них, які досі пам’ятають в українських селах.
| Прикмета | Що означає | Регіон поширення |
|---|---|---|
| Тепла і сонячна погода | Наступні 40 днів будуть теплими, весна рання | По всій Україні |
| Синиця співає | Весна буде теплою і дружною | Центральна Україна |
| Випав сніг | На Великдень буде холодно | Північ і центр |
| Відлига і тане сніг | Добрий урожай гречки і буйні трави | Полтавщина, Черкащина |
| Птахи в’ють гнізда на сонячному боці | Літо холодне, але врожайне | Західна Україна |
Джерела даних: народні спостереження, зібрані в українських етнографічних матеріалах, та сучасні публікації українських медіа.
Якщо на Сорок святих чути голосний спів горобців — тепло близько. Прилетіли жайворонки — весна м’яка. А от зяблик може принести ще трохи холоду. Сонце в колах — до щедрого врожаю. Мороз і хмари — скоро потеплішає, можна готувати насіння до сівби.
Особлива приказка каже: «Сорок святих можуть іще сорок лопат снігу кинути». Це останній серйозний сніг, після якого зима вже не повертається.
Що не можна робити на 40 святих
Свято припадає на Великий піст, тому обмеження суворі. Не можна їсти м’ясо, молоко, яйця. Важку роботу, прибирання, прання, шиття і ремонт краще відкласти. Хто працює в цей день — «заробляє собі сорок болячок», казали колись.
Не варто позичати і давати гроші в борг. Лаятися, злитися і навіть думати погане — теж погана прикмета. День має бути спокійним, світлим і наповненим молитвою.
Зате можна і потрібно: ходити до храму, пекти жайворонків, кликати родичів, будувати плани на весну і просто радіти першим теплим променям.
Як святкують сьогодні
У 2026 році Сорок святих припадає на понеділок 9 березня. Багато українських родин і далі печуть жайворонків — уже не стільки через забобони, скільки через любов до традиції. Діти з радістю допомагають ліпити пташок, а бабусі розповідають, як колись зранку бігли до саду подивитися, чи прилетіли перші жайворонки.
Дехто все ще сіє мак «на щастя», хтось просто ставить свічку і просить у сорока мучеників сили духу. Бо історія цих воїнів досі звучить дуже по-українськи: стояти до кінця, навіть коли дуже холодно і страшно.
Прикмети на 40 святих — це не просто забобони. Це жива пам’ять про те, як наші предки читали книгу природи. Вони знали: якщо уважно слухати весну, вона відповість. І навіть у сучасному світі, коли прогнози погоди дивляться в телефоні, хочеться іноді вийти у двір, подивитися на небо і згадати стару приказку: «На Сорок святих погода — на гречку буде врода».
