Костянтин Темляк народився 6 липня 1993 року на Чернігівщині. З дворічного віку його життя пов’язане з кримським містом Саки, де минуло дитинство. Батько — військовий пілот — часто змінював місця служби, тож сім’я знала, що таке постійні переїзди та адаптація. Уже в шкільні роки хлопець чітко визначився з майбутнім: сцена і камера притягували його сильніше за все.
У 2016 році він закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, майстерню Миколи Рушковського. З того ж року — актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. Перші ролі в кіно з’явилися ще 2013-го. Сьогодні Темляк відомий роботами у стрічках «Кіборги. Герої не вмирають», «І будуть люди», «Смак свободи» та «БожеВільні». У травні 2024 року він приєднався до батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
У серпні 2025 року колишня партнерка актора Анастасія Соловйова publicly звинуватила його в домашньому насильстві, психологічному тиску та інтимному листуванні з неповнолітньою. Темляк у відеозаяві визнав, що штовхав жінку та міг завдати їй фізичної шкоди, і вибачився. Національна поліція відкрила досудове розслідування за фактами домашнього насильства та можливого вимагання інтимних фото від неповнолітньої. У вересні 2025 року Українська кіноакадемія присудила йому «Золоту Дзиґу» за головну роль у фільмі «БожеВільні», проте актор відмовився від нагороди. У травні 2026 року він вперше за довгий час вийшов на зв’язок у соціальних мережах.
Ранні роки та перші орієнтири
Дитинство Костянтина Темляка пройшло між Чернігівщиною та Кримом. Саки подарували йому морське повітря, кримські пейзажі та відчуття простору. Батько-військовий прищепив дисципліну та розуміння обов’язку. Мати підтримувала інтерес сина до творчості. Ще підлітком він почав відвідувати театральні гуртки та мріяти про професійну сцену.
Переїзд до Києва став логічним кроком. Вступ до одного з найсильніших театральних вишів країни вимагав не лише таланту, а й наполегливості. Майстерня Миколи Рушковського дала міцну школу: актор навчився працювати з текстом, партнером і власним тілом. Однокурсники та викладачі відзначали його природну харизму та здатність швидко перевтілюватися.
Театр на Подолі: щоденна робота актора
З 2016 року Темляк — у штаті Київського академічного драматичного театру на Подолі. За роки роботи він зіграв десятки ролей у класичному та сучасному репертуарі. Серед них — Ванечка у «Зойчиній квартирі» Булгакова, Соловйов у «Вірі, Надії, Любові…» за Купріним, Пан Маркович у «ОБЕЖ» Нушича.
Його сценічна присутність відзначається точністю та внутрішньою напругою. Навіть у комедійних епізодах відчувається глибина персонажа. Театр став для актора постійним тренуванням і місцем, де він міг експериментувати без тиску великих продюсерських бюджетів. Сьогодні в афіші театру кілька вистав за його участю, зокрема «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Сто тисяч».
Кіно: від епізодів до головних ролей
Кіно прийшло трохи раніше за стабільний театр. У 2013 році Темляк з’явився в мінісеріалі «Метелики». Далі були роботи в «Невиправних», «Кріпосній», «Мишоловці для кота». Але справжнє визнання принесли масштабні проєкти.
У «Кіборгах. Герої не вмирають» (2017) він зіграв бійця з позивним «Псих» — жорсткого, але відданого захисника Донецького аеропорту. Фільм став одним із символів українського кіно про війну 2014–2015 років. Роль вимагала фізичної підготовки та емоційної витримки.
У серіалі «І будуть люди» (2020) Темляк створив образ Олега Мирославського — людини, яка проходить крізь випробування часу. «Смак свободи» (2023) додав ще одну грань: Тарас — персонаж, який бореться за власну ідентичність.
Найяскравіша робота останніх років — Андрій Довженко у драмі «БожеВільні» (2024) режисера Дениса Тарасова. Дія стрічки розгортається в Києві 1970-х. Молодий чоловік, який розмовляє українською, слухає західний рок і відверто не сприймає радянські правила, потрапляє в лещата системи. Каральна психіатрія, КДБ, втрата свободи — все це показано крізь призму однієї долі. Гра Темляка отримала високу оцінку критиків і глядачів. Фільм здобув нагороди на міжнародних фестивалях, а актор — «Золоту Дзиґу» 2025 року.
| Рік | Проєкт | Роль | Значення для кар’єри |
|---|---|---|---|
| 2017 | «Кіборги. Герої не вмирають» | Псих | Перша помітна роль у воєнній драмі |
| 2020 | «І будуть люди» | Олег Мирославський | Серійна робота, яка розкрила драматичний потенціал |
| 2023 | «Смак свободи» | Тарас | Сучасний персонаж, близький до реальності |
| 2024 | «БожеВільні» | Андрій Довженко | Головна роль, festival awards та «Золота Дзиґа» |
Його рішення у травні 2024 року приєднатися до батальйону «Ахіллес» стало логічним продовженням життєвого шляху людини, яка змалку бачила приклад батьківської служби та знімалася у фільмах про захист країни.
Служба в ЗСУ: від волонтерства до фронту
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Темляк поєднував акторство з волонтерством. Він допомагав організаціям «Волонтерська сотня» та «Тактична медицина Північ». У травні 2024-го став військовослужбовцем БпАК «Ахіллес» 92-ї окремої штурмової бригади. Батальйон спеціалізується на ударних дронах — технології, яка кардинально змінила тактику сучасної війни.
Служба поряд із загиблим Юрієм Феліпенком додала ще більшої ваги його вибору. Багато українських митців у ці роки стали на захист держави. Темляк не виняток. Його рішення показало, що сцена і фронт для деяких людей — не протилежності, а різні форми відповідальності.
Особисте життя та публічний скандал 2025 року
Актор одружений з українською акторкою Анастасією Нестеренко. Їхній шлюб став відомий широкій аудиторії завдяки спільним проєктам та публічним appearances.
У серпні 2025 року колишня партнерка Темляка Анастасія Соловйова оприлюднила серйозні звинувачення: домашнє насильство, побої, психологічний тиск, залежність від алкоголю та наркотиків, а також інтимне спілкування з 15-річною дівчиною. Актор записав відеозаяву, в якій визнав факти фізичного впливу на жінку та вибачився. Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтями про домашнє насильство та можливе сексуальне насильство щодо неповнолітньої.
Скандал викликав потужну хвилю обговорень у суспільстві та кіноспільноті. Українська кіноакадемія все ж присудила Темляку «Золоту Дзиґу» за роль у «БожеВільних», проте він публічно відмовився від нагороди. Пізніше академія змінила регламент премії. У 2026 році актор після тривалої паузи повернувся до соціальних мереж і почав поступово відновлювати публічну присутність.
Відмова від «Золотої Дзиґи» стала одним із найгучніших жестів у новітній історії української кіноакадемії та підкреслила, наскільки сильно скандал вплинув на репутацію актора.
Повернення та погляд у майбутнє
Станом на середину 2026 року Костянтин Темляк залишається військовослужбовцем. Водночас він поступово повертається до творчої діяльності. Його історія — це не лише перелік ролей і нагород. Це шлях людини, яка в різні періоди життя обирала між сценою, камерою та захистом країни.
Українське суспільство сьогодні вміє тримати в голові складні історії. Талант Темляка в «Кіборгах» і «БожеВільних» нікуди не зник. Його служба в «Ахіллесі» — факт, який заслуговує поваги. Водночас звинувачення 2025 року та його визнання частини провини нагадують: публічні люди несуть подвійну відповідальність — перед мистецтвом і перед суспільством.
Костянтин Темляк — це дзеркало епохи. Епохи, де війна, мистецтво, особисті драми та громадська думка переплітаються найнесподіванішим чином. Його подальший шлях покаже, чи вдасться актору знайти баланс між минулим, службою та можливим поверненням на великий екран.
Біографічні дані та деталі кар’єри базуються на матеріалах Української Вікіпедії та офіційного сайту Театру на Подолі.
