Італмас БПЛА — російський баражуючий боєприпас, який з осені 2023 року періодично з’являється в атаках на українську територію. Цей дрон-камікадзе, відомий також під назвами «Виріб 54», «Герань-3» або «газонокосарка» (через характерний звук поршневого двигуна), є спрощеним і дешевшим аналогом іранських Shahed-136. Він поєднує дальність польоту до 200 км із відносно невеликою бойовою частиною та простою конструкцією з доступних матеріалів.
У реальних умовах війни такі апарати створюють додаткове навантаження на систему протиповітряної оборони України. Незважаючи на меншу потужність вибухівки порівняно з повноцінними «Шахедами», Італмас БПЛА здатен долати значні відстані та вражати цілі в глибокому тилу — від військових складів і позицій артилерії до цивільних об’єктів. Його гібридна природа — поєднання аеродинаміки Shahed із елементами автономності, притаманними Lancet, — робить апарат цікавим об’єктом для аналізу.
Що саме відрізняє цей БПЛА від інших російських дронів, як він працює та наскільки серйозною залишається загроза в 2026 році? Нижче — детальний розбір на основі відкритих даних.
Історія створення та виробництва Італмас БПЛА
Розробку Італмас БПЛА приписують компанії ZALA Aero (або її підрозділу Aeroscan), що входить до групи, відомої також дронами Lancet. Роботи над апаратом активізувалися у 2023 році. Російська сторона позиціонувала його як дешевший варіант для масового застосування або для ударів по конкретних тилових цілях.
Виробництво налагодили на переобладнаному торговельному центрі «Італмас» в Іжевську (Удмуртія). Це дозволило швидко розгорнути збірку без будівництва нових цехів. Перші згадки про бойове застосування датуються жовтнем 2023 року — тоді дрони фіксували на підльоті до Київщини. Частина з них була перехоплена українською ППО.
У 2025 році Італмас БПЛА знову з’явився в атаках — зокрема на Суми, де росіяни активно тестували апарат проти цивільних і військових об’єктів. На початку 2026 року зафіксовано щонайменше три атаки на Харківську область. Така періодичність свідчить про те, що росіяни розглядають Італмас як доповнення до масованих ударів «Шахедами» та «Герберами».
Технічні характеристики Італмас БПЛА
Італмас БПЛА має заявлену дальність польоту до 200 км і бойову частину масою від 15 до 40 кг залежно від модифікації — це робить його придатним для ударів по тилових цілях, але менш руйнівним, ніж повноцінні Shahed-136.
Ось основні параметри, узагальнені з відкритих джерел:
| Параметр | Значення | Примітки |
|---|---|---|
| Тип | Баражуючий боєприпас / дрон-камікадзе | Призначений для пошуку та ураження цілі після запуску |
| Дальність польоту | До 200 км | Деякі оцінки вказують на можливі варіанти до 500 км |
| Швидкість | 120–150 км/год | Низька швидкість сприяє економії пального та скритності |
| Маса бойової частини | 15–40 кг | Зменшена порівняно з Shahed-136; точні цифри варіюються за модифікаціями |
| Двигун | Китайський поршневий (типу DLE-60), бензиновий | Встановлений у носовій частині |
| Конструкція | Схема «літаюче крило» | Прості матеріали: фанера, пінопласт, скловолокно, композити |
| Запуск | Пневматична катапульта | Аналогічно до Shahed |
Дані узагальнено на основі інформації з українських медіа та відкритих джерел, зокрема 24 Каналу.
Двигун у носі з тягнучим гвинтом — ключова особливість. Така компоновка зменшує теплове випромінювання в бік задньої півсфери, ускладнюючи наведення ракет ППО з інфрачервоними головками самонаведення. Прості матеріали дозволяють виготовляти апарат швидко і дешево, що важливо для масового виробництва.
Конструкція та принцип роботи Італмас БПЛА
Італмас побудований за схемою «літаюче крило». Така аеродинаміка забезпечує хорошу підйомну силу при невеликому лобовому опорі, що важливо для тривалого польоту на малій швидкості. Апарат може «барражувати» — тобто патрулювати задану зону, чекаючи на ціль або виконуючи програмний маршрут.
Навігація поєднує супутникові сигнали GPS з інерціальною системою. За непідтвердженими даними, апарат може використовувати алгоритми штучного інтелекту для розпізнавання цілей та роботи в умовах радіоелектронної боротьби. Це робить його стійкішим до глушіння, ніж простіші дрони.
Важлива деталь — ймовірна наявність системи самознищення. Вона спрацьовує при спробі захоплення або пошкодженні, через що неушкоджені екземпляри рідко потрапляють до рук українських фахівців. Це суттєво ускладнює технічний аналіз і розробку контрзаходів.
Система самознищення на Італмас БПЛА означає, що навіть збиті дрони часто не дають повної картини конструкції та наповнення, що ускладнює швидке вдосконалення українських засобів протидії.
Порівняння Італмас БПЛА з Shahed-136 та Lancet
Італмас часто називають гібридом Shahed та Lancet. Ось ключові відмінності:
| Параметр | Італмас БПЛА | Shahed-136 (Герань-2) | Lancet |
|---|---|---|---|
| Дальність | До 200 км | Понад 1000 км | До 70 км (нові версії) |
| Бойова частина | 15–40 кг | Близько 40–50 кг | 3–5 кг (або більше в важких версіях) |
| Швидкість | 120–150 км/год | 150–180 км/год | Вища, маневрова |
| Призначення | Тилові цілі, тестування | Масовані удари по інфраструктурі | Протитанкові та по бронетехніці |
| Вартість | Низька (дешевший аналог) | Вища | Вища за одиницю |
Італмас поступається Shahed за дальністю та потужністю бойової частини, зате дешевший і, ймовірно, менш помітний на малих висотах. Порівняно з Lancet він має значно більшу дальність, але меншу точність і маневреність для ураження рухомих цілей.
Бойове застосування Італмас БПЛА проти України
Перші зафіксовані випадки датуються жовтнем 2023 року. Тоді дрони намагалися атакувати об’єкти на Київщині, але більшість була перехоплена. У липні 2025 року росіяни активно тестували Італмас на Сумах — фіксувалися удари по цивільних об’єктах, зокрема автозаправках. Постраждалі серед мирного населення стали наслідком такої тактики.
На початку 2026 року дрони Італмас застосовувалися проти Харківської області. Це свідчить про те, що апарат використовують не лише для разових тестів, а як регулярний елемент комбінованих ударів. Мета — перевантажити українську ППО, вразити тилові позиції або створити психологічний ефект на прифронтових територіях.
Незважаючи на меншу бойову частину, попадання Італмас БПЛА в житлові будинки, склади пального чи місця скупчення людей завдає відчутних збитків. Саме тому навіть поодинокі запуски супроводжуються повітряними тривогами по всій траєкторії польоту.
Загроза від Італмас БПЛА та протидія з боку України
Українська протиповітряна оборона демонструє стабільно високу ефективність у перехопленні дронів типу Італмас, однак масовані запуски в комбінації з іншими БПЛА продовжують створювати значне навантаження на систему.
Основні виклики — низька висота польоту, відносна дешевизна (дозволяє запускати більше апаратів) та можлива стійкість до окремих засобів РЕБ. У відповідь українські сили розвивають мобільні вогневі групи, посилюють засоби радіоелектронної боротьби та вдосконалюють алгоритми виявлення низьколетючих цілей.
Для цивільного населення ключовим залишається дотримання правил безпеки під час повітряних тривог. Навіть зменшена бойова частина здатна завдати шкоди при прямому влучанні в будівлю. Своєчасне перебування в укриттях суттєво знижує ризики.
Італмас БПЛА — це не революційна зброя, а еволюційний крок росіян у бік дешевших і масовіших засобів ураження. Його поява підкреслює необхідність постійного розвитку української системи протиповітряної оборони та міжнародної підтримки в постачанні сучасних засобів ППО. Інформація про такі апарати допомагає краще розуміти тактику противника і відповідно реагувати на нові виклики.
