8 травня в Україні — це офіційне державне свято. Воно називається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Ця дата об’єднує глибоку скорботу за мільйонами загиблих і тихе, гідне відчуття перемоги над однією з найтемніших сил в історії людства.
У 2023 році Верховна Рада України ухвалила рішення, яке змінило підхід до цієї пам’ятної дати. Замість двох окремих днів — 8 травня як дня пам’яті та примирення і 9 травня як державного свята — залишився лише один. 8 травня став єдиним державним святом, що символізує і пам’ять про жертви, і перемогу над нацизмом. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон 12 червня 2023 року, і вже з 2024 року Україна відзначає його саме в цей день.
Цей вибір — не просто зміна календаря. Це свідоме повернення до європейської традиції та історичної точності. Бо саме 8 травня 1945 року о 23:01 за центральноєвропейським часом капітуляція нацистської Німеччини набула чинності. Україна разом з іншими країнами демократичного світу вшановує цю дату як спільну перемогу над злом.
Коли саме закінчилася війна в Європі
7 травня 1945 року о 02:41 за центральноєвропейським часом у Реймсі, у Франції, начальник штабу оперативного керівництва вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про безумовну капітуляцію німецьких збройних сил. Документ ратифікували представники союзників — США, Великої Британії, Франції та Радянського Союзу.
Однак за умовами акту бойові дії мали припинитися лише 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом. Саме цей момент і вважається офіційним завершенням Другої світової війни в Європі. У західних країнах цей день одразу назвали Victory in Europe Day — День перемоги в Європі.
У Радянському Союзі через різницю в часових поясах та політичні міркування церемонію повторили в Берліні вже в ніч на 9 травня. Звідти й пішла радянська традиція святкувати саме 9 травня. Україна свідомо повернулася до європейської дати — тієї, що відповідає реальному моменту припинення вогню.
Чому Україна обрала саме 8 травня
До 2023 року в Україні діяла модель 2015 року: 8 травня — День пам’яті та примирення (пам’ятний день), 9 травня — День перемоги над нацизмом (державне свято з вихідним). Такий формат ще зберігав певний зв’язок із радянським наративом.
У 2023 році парламент ухвалив принципово нове рішення. 8 травня став повноцінним державним святом під назвою День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. 9 травня більше не є святковим днем.
Це рішення пояснюють кількома причинами. По-перше, історична точність: капітуляція набула чинності саме 8 травня. По-друге, бажання бути в одному ряду з європейськими країнами, де VE Day відзначають саме цього дня. По-третє, відмежування від російської пропагандистської традиції, яка використовує 9 травня для мілітаристських парадів та імперських наративів.
Україна зробила вибір на користь правди та європейської солідарності. Це не відмова від пам’яті про перемогу, а повернення їй справжнього змісту — без пафосу та маніпуляцій.
Україна у Другій світовій війні: подвиг і неймовірна ціна
Українські землі стали однією з головних арен найкривавіших боїв Східного фронту. Тут відбувалися битви за Київ, Харків, Сталінград (частина боїв), Курська дуга, визволення України в 1943–1944 роках. Мільйони українців воювали в лавах Червоної армії, у партизанських загонах, у складі союзницьких армій.
За оцінками українських істориків, загальні демографічні втрати України під час Другої світової війни становлять від 8 до 10 мільйонів осіб. Це майже п’ята частина довоєнного населення. Понад 3 мільйони українських військових загинули на фронтах. Ще мільйони мирних жителів стали жертвами окупації, Голокосту, примусової праці, голоду та репресій.
Було зруйновано понад 700 міст і селищ міського типу, спалено десятки тисяч сіл. Матеріальні втрати вимірювалися десятками мільярдів доларів за тодішніми цінами. Україна заплатила за перемогу над нацизмом одну з найвищих цін серед усіх країн світу.
При цьому важливо пам’ятати й про учасників українського визвольного руху, які боролися проти обох тоталітарних режимів — нацистського та радянського. Закон прямо передбачає вшанування пам’яті ветеранів, учасників визвольного руху та всіх жертв нацизму.
Червоний мак — символ, що говорить без слів
З 2014–2015 років офіційним символом пам’ятних днів в Україні став червоний мак. Він прийшов на зміну георгіївській стрічці, яку асоціювали з російською імперською пропагандою.
Історія червоного маку сягає Першої світової війни. Канадський лікар Джон Маккрей у 1915 році написав вірш «У полях Фландрії», де описав, як маки зацвітають на полях, политих кров’ю загиблих солдатів. З того часу червоний мак став міжнародним символом пам’яті про жертви всіх війн XX–XXI століть.
В Україні мак не просто квітка. Це нагадування про те, що пам’ять має бути живою, чесною і вільною від ідеологічних нашарувань. Його зображення з’являється на офіційних заходах, у школах, на меморіалах. Дизайн українського маку розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін.
Червоний мак — це не про парадну перемогу. Це про кожного конкретного солдата і кожного мирного жителя, чиє життя забрала війна. Про ціну, яку заплатила Україна.
Як відзначають 8 травня в сучасній Україні
Сьогодні свято має переважно меморіальний характер. У Києві та обласних центрах проходять офіційні церемонії покладання квітів до меморіалів жертвам Другої світової війни та полеглим захисникам. Лунає хвилина мовчання. У храмах Православної Церкви України правлять панахиди та поминають загиблих.
У багатьох родинах цей день — нагода розповісти дітям правдиві історії про дідусів і бабусь, які пережили окупацію, воювали або працювали в тилу. Школи проводять тематичні уроки, виставки, зустрічі з ветеранами та свідками війни.
На відміну від колишніх масштабних військових парадів, акцент зроблено на гідності, скорботі та подяці. Під час воєнного стану додаткових вихідних зазвичай не надають, але статус державного свята зберігається повністю.
Що ще відзначають 8 травня
Окрім державного свята, 8 травня в Україні та світі мають кілька важливих дат:
- Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця — день народження засновника руху Анрі Дюнана (1828). Саме 8 травня вшановують гуманітарну місію організації, яка допомагає жертвам війн і катастроф уже понад 160 років.
- Церковне вшанування — у Православній Церкві України за новим календарем 8 травня згадують апостола і євангеліста Іоана Богослова, одного з найближчих учнів Христа та автора одного з Євангелій. Цього ж дня відбувається поминання загиблих у Другій світовій війні.
Ці дати чудово доповнюють головну тему дня: пам’ять про жертви, турбота про людське життя та надія на мир.
| Дата і час | Подія | Місце |
|---|---|---|
| 7 травня 1945, 02:41 CET | Підписання Акта про капітуляцію Німеччини | Реймс, Франція |
| 8 травня 1945, 23:01 CET | Набуття чинності капітуляції (офіційне завершення війни в Європі) | — |
| 8–9 травня 1945 | Ратифікаційне підписання в Берліні | Карлсхорст, Берлін |
Дані підтверджено офіційними джерелами, зокрема матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
Чому ця дата залишається важливою сьогодні
8 травня — це не просто історична віха. Це нагадування про те, до чого призводить ненависть, тоталітаризм і агресія. Сьогодні, коли Україна знову захищає свою свободу від нового агресора, пам’ять про Другу світову війну набуває особливого звучання.
Ми вшановуємо тих, хто 80 років тому зупинив нацизм. Одночасно ми бачимо, як важливо не допустити повторення трагедії. Європейський вибір України, зроблений у 2023 році щодо дати свята, — це ще один крок у бік цивілізованого світу, де пам’ять служить не пропаганді, а правді та примиренню.
Коли ви 8 травня покладете квіти до меморіалу чи просто згадаєте своїх предків, ви долучаєтеся до великої європейської традиції. Традиції, яка каже: «Ніколи знову». І водночас: «Ми пам’ятаємо. Ми перемагаємо».
Ця дата вчить нас цінувати мир, захищати свободу і ніколи не забувати ціну, яку заплатили попередні покоління за право жити у вільній країні.
