Бронювання військовозобов’язаних залишається одним із ключових механізмів збереження кадрового потенціалу критично важливих підприємств і державних органів під час воєнного стану. Це не особиста пільга, а інструмент, який дозволяє державі підтримувати економіку, оборону та життєзабезпечення населення. Станом на середину 2026 року процедура стала повністю електронною і проходить через портал Дія.
Основний нормативний документ — постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 зі змінами, внесеними зокрема у травні 2026 року. Бронювання надає відстрочку від призову на строк до дванадцяти місяців і може бути продовжене. Оформити його може лише роботодавець, який має відповідний статус.
Нижче розберемо, хто саме має право на бронювання, які вимоги до зарплати та кількості працівників діють зараз, як подати списки через Дію та що може призвести до анулювання відстрочки.
Що таке бронювання і чим воно відрізняється від відстрочки
Бронювання — це спеціальний вид відстрочки від призову під час мобілізації. Його надають військовозобов’язаним працівникам підприємств, установ і організацій, які визнані критично важливими для функціонування економіки, забезпечення потреб Збройних Сил або життєдіяльності населення. Після успішного бронювання особа автоматично переводиться на спеціальний військовий облік.
Відстрочка за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» охоплює інші підстави: багатодітних батьків, осіб з інвалідністю, студентів денної форми тощо. Бронювання ж працює виключно через роботодавця і прив’язане до критичності підприємства. Змішувати ці підстави не можна: якщо у працівника вже є відстрочка з іншої причини, вона враховується в квоті підприємства лише один раз.
Бронювання діє лише на строк, зазначений у списку, і автоматично припиняється при звільненні, ліквідації підприємства або позбавленні статусу критичності.
Хто може отримати бронювання у 2026 році
Право на бронювання мають військовозобов’язані працівники, які перебувають у трудових відносинах з органом державної влади, підприємством чи установою, включеними до Єдиного переліку. Перелік формує Міністерство економіки засобами порталу Дія на підставі рішень відповідних органів.
Підприємство має бути визнане критично важливим одним із таких органів:
- центральним органом виконавчої влади (для галузей національної економіки);
- обласною військовою адміністрацією (для регіональних потреб);
- Міністерством оборони, Мінстратегпромом або іншим уповноваженим органом (для забезпечення потреб Збройних Сил).
Працівник повинен мати чинний військово-обліковий документ (паперовий або електронний через застосунок Резерв+), уточнені персональні дані відповідно до закону № 3633-IX та не перебувати в розшуку. Трудові відносини мають бути встановлені не пізніше ніж за 45 днів до подання списку.
Критерії критично важливих підприємств та вимоги до зарплати
З травня 2026 року Кабінет Міністрів підвищив прозорість системи. Для підтвердження статусу критичності середня нарахована заробітна плата застрахованих осіб за останній календарний місяць має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат. Оскільки мінімальна зарплата у 2026 році дорівнює 8647 гривень, поріг становить 25 941 гривню. Для підприємств на прифронтових територіях поріг знижено до 21 600–21 618 гривень.
Додаткові умови залежать від галузі та кількості працівників. Для підприємств зі сферою діяльності, що належить до компетенції Мінекономіки, часто вимагається середня кількість застрахованих осіб не менше 20 або 50 осіб і відповідний коефіцієнт до середньої зарплати по країні. Окремі категорії (виробники трансформаторного обладнання, навчальні центри операторів БпЛА, радіоелектронної боротьби, домедичної допомоги, деякі благодійні організації) мають право бронювати 100 % військовозобов’язаних працівників.
| Категорія підприємства | Мінімальна середня зарплата | Особливості квоти |
|---|---|---|
| Звичайне критично важливе | 25 941 грн | До 50 % (або за рішенням Міноборони більше) |
| Прифронтові території | 21 600 грн | Можливість 100 % |
| Окремі стратегічні (БпЛА, енергетика тощо) | Загальні вимоги | 100 % працівників |
Дані щодо порогів зарплати та змін критеріїв наведені за інформацією Міністерства економіки та порталу Кабінету Міністрів України.
Покрокова процедура бронювання через портал Дія
Уся процедура електронна. Керівник підприємства або уповноважена особа авторизується на порталі Дія за допомогою кваліфікованого електронного підпису юридичної особи. Далі:
- Обирає послугу «Бронювання працівників» у розділі для бізнесу.
- Перевіряє відомості про підприємство та керівника.
- Вносить дані працівників (ПІБ, РНОКПП) і підтверджує зобов’язання щодо рівня зарплати протягом усього строку відстрочки.
- Підписує сформований список електронним підписом.
Система автоматично перевіряє наявність працівника в Реєстрі військовозобов’язаних «Оберіг», факт трудових відносин, уточнення даних і відсутність статусу «у розшуку». У разі позитивної перевірки протягом 72 годин (а інколи швидше) особа переводиться на спеціальний облік. Результат надходить керівнику сповіщенням у кабінет Дії.
Для продовження бронювання існує окрема послуга на тому ж порталі. Анулювання можливе не частіше ніж раз на п’ять календарних днів.
Що потрібно від працівника і типові причини відмови
Працівник не подає заяви самостійно. Його завдання — мати актуальні дані в «Оберіг» і чинний військово-обліковий документ. Найчастіші причини відмови:
- відсутність відомостей про особу в Реєстрі;
- відсутність підтвердження трудових відносин;
- статус «порушення правил військового обліку» або «у розшуку»;
- недостатній строк трудових відносин (менше 45 днів);
- перевищення квоти підприємства.
Сумісники враховуються в квоті лише за одним місцем роботи — тим, де строк трудових відносин найбільший. Це правило діє з літа 2026 року і запобігає штучному збільшенню кількості заброньованих.
Строк дії, продовження та підстави для анулювання
Стандартний строк бронювання — до 12 місяців. Після закінчення його можна продовжити через Дію. Анулювання відбувається автоматично або за рішенням уповноваженого органу у випадках:
- закінчення строку;
- звільнення працівника (крім переміщення всередині одного органу);
- позбавлення підприємства статусу критичності;
- ліквідації підприємства;
- надання працівнику відстрочки з інших підстав;
- обґрунтованого подання керівника.
Після анулювання особа повертається на загальний військовий облік і може бути призвана в загальному порядку.
У 2026 році система стала жорсткішою щодо зловживань, але швидшою для добросовісних роботодавців. Перевірка статусу критичності всіх раніше визначених підприємств мала завершитися протягом трьох місяців після травневих змін, тож частина суб’єктів могла втратити право на бронювання, якщо не відповідала оновленим критеріям.
Бронювання — це відповідальність роботодавця перед державою і перед працівником. Правильно оформлений список через Дію, актуальні дані в реєстрах і дотримання вимог до зарплати дають реальний захист кадрового складу критично важливих структур. Актуальну інформацію завжди варто звіряти на офіційних ресурсах Міністерства економіки та Міністерства оборони України, оскільки нормативна база може уточнюватися.
