Станом на кінець липня 2026 року загальна мобілізація в Україні офіційно продовжена до 31 жовтня. Це чергове, уже двадцяте, продовження строку дії воєнного стану та мобілізаційних заходів, яке Верховна Рада ухвалила 14 липня, а Президент підписав відповідні закони 24 липня.
Механізм залишається незмінним з лютого 2022 року: кожні 90 днів Президент видає указ, парламент затверджує його законом, і новий термін набирає чинності. Попередній період завершувався 2 серпня, тому з цієї дати відлік пішов далі — до 31 жовтня включно.
Для військовозобов’язаних це означає, що правила призову, перевірки облікових даних і видачі повісток діють без перерви. Розберемо детально, як формується цей строк, кого стосується призов і які підстави для відстрочки залишаються чинними.
Як саме продовжують мобілізацію: правовий механізм
Процедура закріплена в Конституції та Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Президент, спираючись на пропозицію Ради національної безпеки і оборони, видає указ про продовження строку. Далі Верховна Рада приймає два окремі закони — один про воєнний стан, другий про загальну мобілізацію. Після підпису глави держави документи публікуються в офіційному виданні «Голос України» і набирають чинності з наступного дня після закінчення попереднього терміну.
У липні 2026 року саме так і сталося. Укази № 596/2026 та № 597/2026 від 13 липня передбачили продовження з 2 серпня на 90 діб. Парламент підтримав відповідні законопроєкти 15401 і 15402. Після підписання Президентом 24 липня закони № 4928-IX та № 4929-IX набрали чинності. Таким чином, і воєнний стан, і загальна мобілізація діють до 31 жовтня 2026 року.
Цей цикл повторюється з 24 лютого 2022 року. Кожне продовження має чітко визначену дату закінчення, після якої без нового рішення парламенту режим автоматично припиняється. Тому питання «до якого числа мобілізація в Україні» завжди має конкретну відповідь — ту, що зафіксована в останньому законі.
Хто підлягає мобілізації у 2026 році
Основна категорія — чоловіки віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку як військовозобов’язані. Саме вони отримують повістки, проходять військово-лікарську комісію і можуть бути направлені до військкоматів для подальшого розподілу.
Чоловіки молодше 25 років мають статус призовників. Вони не підлягають загальній мобілізації, якщо не проходили строкову службу, базову загальновійськову підготовку або не отримали офіцерське звання після військової кафедри. У таких випадках їх можуть залучити лише добровільно — за контрактом.
Жінки підлягають мобілізації лише за окремими військово-обліковими спеціальностями (медичні, зв’язок, логістика тощо) або добровільно. Граничний вік для більшості військовозобов’язаних рядового і сержантського складу — 60 років. Після досягнення цього віку особа знімається з обліку.
Ключовий момент: наявність статусу «військовозобов’язаний» важливіша за паспортний вік. Якщо чоловік до 25 років уже перебував у запасі, його можуть призвати на загальних підставах.
Підстави для відстрочки: що залишається чинним
Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає чіткий перелік підстав. Найпоширеніші з них:
- утримання трьох і більше дітей віком до 18 років (за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів);
- самостійне виховання дитини або дітей (другий з батьків помер, позбавлений прав, зник безвісти тощо);
- виховання дитини з інвалідністю або тяжко хворої дитини;
- постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи, яка потребує сторонньої допомоги;
- навчання на денній або дуальній формі у закладах вищої, фахової передвищої чи професійної освіти;
- бронювання працівників критично важливих підприємств, установ і організацій.
Окремо діють відстрочки для осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних за висновком ВЛК, а також для тих, хто звільнений з полону. З 2025–2026 років частина відстрочок оформлюється онлайн через застосунок «Резерв+». Після кожного продовження воєнного стану відстрочки, видані на попередній період, потребують оновлення — документи подають повторно або підтверджують через електронні сервіси.
Що змінюється після 2 серпня 2026 року
З початком нового 90-денного періоду всі раніше видані відстрочки, термін яких був прив’язаний до 2 серпня, потребують переоформлення. ТЦК та СП вже зараз приймають заяви. Працівники критичних підприємств мають перевірити чинність бронювання — Кабінет Міністрів оновлює переліки регулярно.
Оновлювати військово-облікові дані зобов’язані всі чоловіки 18–60 років. Невиконання цієї вимоги тягне адміністративну відповідальність. Повістки можуть вручати особисто, через пошту, роботодавця або електронними каналами. Ігнорування повістки без поважної причини кваліфікується як ухилення.
Практична порада: якщо у вас є підстави для відстрочки, краще подати документи заздалегідь. Черги в ТЦК у серпні-вересні традиційно зростають. Через «Резерв+» частина процедур уже працює без особистої присутності, що суттєво спрощує процес.
| Період | Дата закінчення | Кількість продовжень |
|---|---|---|
| Січень–травень 2026 | 4 травня 2026 | 18-те |
| Травень–серпень 2026 | 2 серпня 2026 | 19-те |
| Серпень–жовтень 2026 | 31 жовтня 2026 | 20-те |
Дані таблиці сформовані на основі офіційних указів Президента та законів Верховної Ради.
Що буде після 31 жовтня
Ніхто не може гарантувати, що наступне продовження не відбудеться. Поки триває широкомасштабна збройна агресія, логіка залишається тією ж: кожні три місяці влада оцінює ситуацію і, за необхідності, подовжує строки. Якщо до кінця жовтня ситуація на фронті суттєво зміниться, парламент може ухвалити рішення про скорочення або повне припинення. Поки що таких сигналів немає.
Для громадян це означає просту річ: стежте за офіційними повідомленнями. Найдостовірніші джерела — сайт Президента, портал Верховної Ради та офіційні канали Міністерства оборони. Будь-які чутки про «скасування мобілізації з певної дати» варто перевіряти саме там.
Станом на 31 липня 2026 року відповідь однозначна: загальна мобілізація в Україні діє до 31 жовтня 2026 року. Усі інші дати — або попередні, або гіпотетичні.
Розуміння цих правил дозволяє планувати життя, роботу і сімейні справи без зайвої напруги. Якщо є підстави для відстрочки — оформлюйте їх вчасно. Якщо немає — готуйтеся до можливого призову заздалегідь: оновіть дані, пройдіть медичний огляд, з’ясуйте свої права. Це не паніка, а звичайна відповідальність громадянина в умовах воєнного стану.
