БПЛА Мерлін, точніше Мерлін-ВР, — російський експериментальний розвідувальний безпілотник літакового типу, який Смоленський науково-дослідний інститут сучасних телекомунікаційних технологій презентував 28 вересня 2021 року. Апарат призначений для тривалого спостереження, виявлення техніки й коригування артилерії в автоматичному та напівавтоматичному режимах. За відкритими оцінками вартість одного комплексу сягає понад 300 тисяч доларів, інколи називають діапазон 300–500 тисяч, і саме дорога імпортна оптика робить його рідкісним трофеєм, а не масовим «орланом».
Заявлені цифри звучать солідно: розмах крил близько 4,9 м, політ до 10 годин, стеля до 4500–5000 м, корисне навантаження 6,5–7 кг і дальність виявлення цілей оптикою до 30 км. На практиці українські підрозділи збивають ці машини з червня 2022 року — спочатку як екзотику, пізніше вже FPV-перехоплювачами й зенітниками на Харківщині, Донеччині, Запоріжжі та Сумщині. Різниця між рекламою «гібридного прориву» і тим, що знаходять у уламках, — окрема історія, і саме вона пояснює, чому «чарівник» так часто втрачає крила.
Нижче зібрано перевірені характеристики, логіку бойового застосування, порівняння з масовими російськими розвідниками, типові помилки в оцінці загрози й практичний чек-лист для тих, хто працює на землі. Текст орієнтований і на тих, хто вперше чує назву, і на тих, хто вже бачив силует цього крила в тепловізорі.
Звідки взявся Мерлін-ВР і хто його збирає
Розробником виступає Науково-дослідний інститут сучасних телекомунікаційних технологій у Смоленську, у відкритих базах санкцій він фігурує як АТ «НІІ СТТ». Конструкцію виводили з лінійки Мерлін-21БМ і позиціонували як «прорив»: довгий політ, нібито тиха силова установка, якісна оптика. Презентація експериментального зразка відбулася восени 2021 року, тобто за кілька місяців до повномасштабного вторгнення. На уламках першого збитого в червні 2022 року апарата вже стояли відмітки військового приймання міністерства оборони рф, тож «експеримент» швидко перетворили на бойову машину.
Серійність залишається обмеженою. Українські бригади неодноразово підкреслювали: ціль рідкісна, у смузі відповідальності її можуть побачити вперше за роки війни. Це не «Орлан-10», яких роблять сотнями. Дорога тепловізійна матриця, стабілізована платформа й відносно велике крило здорожчують і виробництво, і логістику. Транспортують апарат розібраним разом із катапультою: розмах майже п’ять метрів у кузов звичайного пікапа не влізе.
Назва «Мерлін» у російській пропаганді мала звучати як натяк на чаклуна, який бачить крізь дим і ніч. На землі від цієї поезії лишається пластиковий фюзеляж, гумовий джгут катапульти й каністра замість нормального бака. У нашій практиці розбору відкритих зведень ми раз у раз бачимо одну й ту саму схему: гучна презентація, імпортна оптика, звичайний двигун внутрішнього згоряння і швидка втрата машини, щойно її помітять українські розрахунки.
Окремо варто не плутати військовий Мерлін-ВР із цивільними чи модельними корпусами «Merlin», які продають в Україні як 3D-друковані планера з розмахом близько 2,5 м. Це різні класи, різні задачі й різна ціна помилки. Далі в тексті йдеться виключно про російський розвідувальний комплекс літакового типу.
Льотні характеристики безпілотника
За узгодженими даними проєкту ГУР «War & Sanctions» та відкритих технічних карток довжина фюзеляжу становить 2,02 м, розмах крил — 4,9 м. Окремі бойові зведення називають 5 або навіть 5,5 м: різниця може бути наслідком вимірювання пошкодженого крила, іншої модифікації або просто округлення в полі. Швидкість тримають у коридорі 70–140 км/год, тобто машина не рветься вперед, а «висить» над районом і повільно змінює квадрат.
Тривалість польоту заявляють до 10 годин, максимальну висоту — 4500 м, іноді до 5 км. Робочий ешелон, де оптика дає найбільше користі, значно нижчий: 450–2500 м. Саме там тепловізор і денна камера бачать техніку, окопи й переміщення груп. Дальність польоту в рекламних текстах доходить до 600 км; у російських репортажах оператори обережніше говорили про глибоку розвідку на дистанціях порядку 200 км. Для оцінки загрози важливіше не максимум «від старту до падіння», а радіус, на якому тримається стійкий канал і якісна картинка.
Зліт — катапульта з гумовим розгінним джгутом, посадка — парашут із пневматичною подушкою. Це дозволяє працювати з ґрунтових майданчиків без смуги. Водночас катапульта — окрема велика річ, яку треба маскувати, збирати й охороняти. Двигун у картках значиться як ДВЗ. Корисне навантаження — до 7 кг за базою ГУР, у ранніх описах часто фігурує 6,5 кг, у деяких зведеннях — до 8 кг оптико-локаційного обладнання.
Для порівняння масштабу: це вже не маленький «птах» тактичної ланки, який запускають із руки. Велике крило дає тривале барражування, але робить силует помітнішим для радарів і візуального пошуку, особливо коли сонце б’є в площину крила. За моїм досвідом роботи з відкритими відео збиттів, саме розмір і відносно спокійна швидкість допомагають українським FPV-екіпажам вийти на перехоплення.
| Параметр | Заявлене значення | Що це означає на практиці |
|---|---|---|
| Довжина | 2,02 м | Компактний фюзеляж, крило несе основне навантаження |
| Розмах крил | 4,9 м (інколи 5–5,5 м у зведеннях) | Довгий політ, але великий силует |
| Корисне навантаження | 6,5–7 кг | Місце під стабілізовану оптику, не під бомби |
| Тривалість польоту | до 10 год | Години спостереження одного квадрата |
| Швидкість | 70–140 км/год | Повільна ціль для перехоплювача |
| Робоча / макс. висота | 450–2500 м / 4500–5000 м | Від ПЗРК уже важко, від спеціалізованого ППО — ні |
| Зліт / посадка | катапульта / парашут + подушка | Не потрібна смуга, потрібна команда й маскування |
Дані зведені за карткою war-sanctions.gur.gov.ua та узгодженими описами українських бригад; розбіжності в розмаху крил і дальності навмисно залишені, бо вони є в першоджерелах.
Оптика, двигун і міф про гібридність
Головна цінність Мерліна — не планер, а «очі». Оптико-електронна станція працює у видимому та інфрачервоному діапазонах, заявлену дальність виявлення цілей доводять до 30 км. Ключовий елемент тепловізора — французька матриця Lynred (Ulis) PICO1024 з роздільною здатністю 1024×768. У розборах уламків також згадували ізраїльську лінзу та китайський стартер-генератор. Саме санкційна оптика пояснює тризначну ціну в тисячах доларів.
Розробник обіцяв гібридну силову установку малої акустичної помітності з можливістю переходу на електротягу. На збитому в червні 2022 року апараті гібрида не знайшли: стояв звичайний двигун внутрішнього згоряння, а замість нормального паливного бака — пластикова каністра з ручкою. Це не курйоз для фото, а інженерна культура, яка потім вилазить вібрацією, запахом бензину й тепловим слідом. «Тихий чарівник» на практиці гуде як мотоблок на висоті.
Денна камера з великим зумом і тепловізор на гіростабілізованій платформі дозволяють коригувати вогонь, не заходячи в зону малого ППО. Для артилерії це зручно: оператор тримає точку, передає координати, спостерігає розриви. Слабке місце тієї ж схеми — канал зв’язку й необхідність тримати висоту, на якій картинка ще «читається». Якщо зв’язок рветься, дорогий комплекс перетворюється на великий планер із каністрою.
У нашій практиці порівняння знімків з різних років видно, що зовнішньо машина змінюється мало. Модернізації, про які говорять російські оператори, стосуються радше стійкості каналу в умовах РЕБ, а не появи справжнього гібрида. Поки в уламках знову й знову знаходять ДВЗ, рекламу «безшумності» варто сприймати як побажання, а не як факт.
Як Мерлін працює на фронті
Типове завдання — глибока або оперативно-тактична розвідка: шукати техніку в лісосмугах, фіксувати позиції артилерії, стежити за логістикою, наводити РСЗО. Російські ролики показували, як оператор знаходить тимчасовий пункт дислокації й передає квадрат на командний пункт. Камера «б’є» далеко, тож сам апарат може триматися осторонь лінії зіткнення, якщо дозволяє зв’язок і погода.
Режим польоту буває автоматичним і напівавтоматичним. Маршрут закладають заздалегідь, потім оператор бере керування, коли треба розглянути підозрілий об’єкт. Для розрахунку це означає довгу зміну біля моніторів, а не «запустив і забув». Катапульту й пункт управління маскують, часто змінюють позицію: великий дрон, який кружляє годинами, сам себе демаскує акустикою й радіообміном.
Географія застосування широка: від Херсонщини й Миколаївщини в 2023-му до Лиманського, Куп’янського, Південно-Слобожанського, Запорізького та Сумського напрямків у 2025–2026 роках. У грудні 2025-го уламки Мерлін-ВР знаходили навіть у західній Туреччині поблизу кордону з Грецією — ймовірно, машина працювала в інтересах розвідки над Чорним морем і не дотягнула до бази. Це зайвий нагадування, що заявлені 600 км інколи закінчуються в чужому полі.
Ціна втрати для російської сторони висока не лише в грошах. Разом із планером зникає дефіцитна матриця, досвід екіпажу й вікно спостереження над конкретною ділянкою. Тому поява кількох таких апаратів на одній ділянці, як у районі Гуляйполя в березні 2026-го, сама по собі сигнал: сюди стягнули не дешевий «орлан», а дорожчий ешелон розвідки.
Як українські підрозділи збивають Мерлін
Перший підтверджений епізод — 16 червня 2022 року. Відтоді рахунок поповнювали Повітряні сили, механізовані й артилерійські бригади, Нацгвардія, прикордонний «Фенікс», Сили безпілотних систем, територіальна оборона. Методи різні: класичне ППО, полювання двох FPV-екіпажів одразу, перехоплювачі, іноді навіть фіксація падіння після влучання по двигуну чи площині крила.
У квітні 2025-го на Лиманському напрямку зенітники механізованої бригади й пілоти артилерійської бригади влаштували «перегони» за ціллю на висоті кількох кілометрів: артилеристи встигли першими, піхотний дрон зняв рідкісні кадри. У березні 2026-го 3-тя окрема важка механізована бригада вперше в своїй смузі на Південно-Слобожанському напрямку збила Мерлін вартістю понад 300 тисяч доларів. Того ж місяця «Птахи Мадяра» знищили чотири такі машини в районі Гуляйполя за кілька діб.
Тактика перехоплення логічна. Велике повільне крило добре читається в оптиці. FPV заходять зверху або в задню півсферу, б’ють у двигун, площину чи оперення. Навіть невелике пошкодження на такій швидкості зриває стабілізацію. Зенітники працюють там, де висота ще в зоні ураження. РЕБ зменшує користь від картинки, навіть якщо планер ще в повітрі.
Ми бачили десятки роликів із різних років, і повторюється одне: рідкісна ціль не означає невразливу. Щойно Мерлін засвітився в конкретній смузі, його починають шукати цілеспрямовано. Саме тому бригади так охоче фіксують «перший Мерлін у нашій зоні» — це і трофей, і сигнал сусідам підняти голови.
Чим Мерлін відрізняється від Орлана і SuperCam
Масовий російський розвідник — «Орлан-10»: дешевший, звичніший, з простішою логістикою. «Орлан-30» ближчий за класом оптики й навантаження. SuperCam і ZALA літають частіше й падають частіше. Мерлін стоїть окремо через ціну оптики й заявлену тривалість барражування. Він не замінює «орлани», а доповнює їх там, де потрібна краща нічна картинка.
Порівняльна таблиця нижче — орієнтир, не лабораторний протокол. Вартість у відкритих джерелах плаває, висоти й години польоту теж залежать від модифікації та погоди. Важливо інше: Мерлін дорожчий за «Орлан-10» на порядок, а перевага в «магії» тримається майже виключно на матриці й стабілізації.
| Апарат | Політ / навантаження | Роль і орієнтовна ціна |
|---|---|---|
| Мерлін-ВР | до 10 год / 6,5–7 кг | Рідкісний розвідник, ~300–500 тис. USD |
| Орлан-10 | близько 6–16 год залежно від версії / до 5 кг | Масовий розвідник, значно дешевший |
| Орлан-30 | близько 10 год / до 8 кг | Посилена оптика, дорожчий за «десятку» |
| Bayraktar TB2 | десятки годин / сотні кілограмів | Інший клас: ударно-розвідувальний комплекс |
Bayraktar тут лише для масштабу: порівнювати його з Мерліном як «той самий дрон» немає сенсу. А от плутати Мерлін із «орланом» у доповіді — вже небезпечно, бо тоді неправильно оцінюють і цінність цілі, і ймовірну якість картинки, яку ворог уже встиг зняти.
Для піхоти на позиції різниця відчутна так: «орлан» кружляє часто й нахабно, Мерлін з’являється рідше, але його камера може «дістати» далі й чіткіше вночі. Тому зникнення одного Мерліна з неба не скасовує загрози — поруч майже напевно працює дешевший розвідник.
Типові помилки в оцінці загрози
Нижче — не абстрактна теорія, а повторювані промахи, які ми бачили в публічних обговореннях і в розборах інцидентів. Кожен пункт пояснює, чому так робити не варто.
- Вважати Мерлін «незбиваним через висоту». Стеля 4,5–5 км виводить його з зони багатьох ПЗРК, але не з зони спеціалізованого ППО, перехоплювачів і вдалих FPV-заходів. Висота — перевага, не броня.
- Повірити в гібрид і «шепіт двигуна». У розібраних машинах знаходили звичайний ДВЗ і каністру. Планувати маскування так, ніби ворог нечутний, — подарунок його екіпажу.
- Оцінювати тільки дальність 600 км. Канал, погода, РЕБ і запас палива ріжуть цю цифру. Небезпечна та зона, де він реально тримає картинку, а не та, що написана в буклеті.
- Плутати з модельним «Merlin» із маркетплейсу. Український 3D-корпус на 2560 мм і смоленський розвідник на 4,9 м — різні світи. Плутанина в термінах псує аналітику.
- Святкувати збиття як кінець розвідки на ділянці. Поруч працюють «орлани», SuperCam, ZALA. Мерлін — дорогий шар, не єдине око.
- Ігнорувати місце старту. Катапульта й фургон — такі самі цілі, як і сам дрон. Бити тільки «пташку» і лишати розрахунок живим означає побачити наступний борт завтра.
Ці помилки дорогі саме тому, що здаються логічними. Велика висота справді рятує від автомата, гібрид справді був у презентації, 600 км справді хтось написав. Перевірена картина скромніша й корисніша для тих, хто стоїть під цим небом.
Практичний чек-лист і міні-кейс із поля
Якщо в секторі з’явився силует великого повільного крила або штаб каже про «рідкісного розвідника», варто пройти короткий список. Це не статут, а робоча пам’ятка, зібрана з публічних описів збиттів і типової тактики таких машин.
- Зафіксувати час, напрямок заходу, орієнтовну висоту й характер звуку двигуна.
- Перевірити, чи немає поруч дешевших розвідників: Мерлін рідко працює як єдине око ділянки.
- Передати ціль розрахункам перехоплювачів і ППО, не чекаючи «ідеального кадру».
- Шукати не лише борт, а й можливу точку старту: катапульта, антени, маскхалат біля фургона.
- Після збиття зберегти оптичний блок і будь-які шильдики — це і доказ, і джерело даних про партію.
- Не світити координати падіння в відкритих чатах: ворог теж читає й може добити місце «евакуації» уламків.
Міні-кейс. Березень 2026 року, Південно-Слобожанський напрямок. У смузі 3-ї окремої важкої механізованої бригади Мерлін з’явився вперше. Речник бригади прямо сказав: апаратів випущено мало, нічого чаклунського в збитті немає, просто ціль виявили й одразу зняли. Вартість — понад 300 тисяч доларів, розмах крил у їхньому вимірюванні оцінили близько 5,5 м, дальність називали до 600 км. Історія показова: рідкість не врятувала машину, бо розрахунок не чекав «другого заходу» і не списував ціль як «занадто високу».
Інший епізод того ж сезону — чотири бортоза кілька діб біля Гуляйполя силами 414-ї бригади СБС. Коли дорогі розвідники падають пачкою, це вже не лотерея, а системна робота: хтось навчився їх бачити, хтось — доганяти, хтось — не давати каналу жити довше за потрібне. Для піхоти висновок простий: якщо «чарівник» прилетів, його можна зняти, але маскування техніки все одно має працювати проти всієї зграї розвідників, не проти однієї моделі.
За моїм досвідом читання таких зведень протягом років війни, найкращий результат дає зв’язка «побачили рано — ударили швидко — перевірили землю». Запізніле полювання на вже відлітаючий борт залишає ворогу години якісного відео. Саме години, не хвилини: у цьому й полягає головна небезпека класу.
Питання та відповіді
Це ударний дрон чи тільки розвідник?
Мерлін-ВР створювали як розвідник і коригувальник. Корисне навантаження 6,5–7 кг іде на оптику, не на бомбове касети. Небезпека в тому, що після його польоту прилітає вже чужа артилерія чи РСЗО.
Чому він такий дорогий?
Більшу частину ціни тримає імпортна тепловізійна матриця та стабілізована станція. Планер і ДВЗ самі по собі не тягнуть на сотні тисяч доларів. Звідси й рідкість: такі комплекси не розкидають як FPV.
Чи правда, що він майже безшумний?
Так позиціонували розробники, обіцяючи гібрид. У розібраних зразках знаходили звичайний двигун внутрішнього згоряння. На слух і на тепло це помітний об’єкт, не «привид».
Скільки їх збили?
Точної офіційної цифри на всі роки немає. Перший підтверджений епізод — червень 2022-го, далі поодинокі збиття щороку, а в 2025–2026-му випадки пішли частіше, включно з серіями по кілька машин. В одному з відкритих коментарів прикордонників у 2026-му йшлося приблизно про півтора десятка підтверджених знищень такого типу — це орієнтир, не реєстр.
Чи можна його сплутати в небі з «орланом»?
Можна, особливо здалеку. Мерлін більший у розмаху, летить спокійніше, силует «чистіший». Остаточно кажуть оптика, уламки й характер старту з катапульти, а не один кадр із телефону.
Чи є український БПЛА з тією самою назвою?
У продажу трапляються корпуси «Merlin» для авіамоделей і саморобних крил. Це інший клас і інші розміри. Військовий контекст запиту «бпла мерлін» майже завжди вказує на російський Мерлін-ВР.
Ключові інсайти
- БПЛА Мерлін — рідкісний російський розвідник 2021 року випуску з дорогою французькою тепловізійною матрицею, а не масовий «орлан».
- Заявлені 10 годин польоту й висота до 5 км роблять його незручним для малого ППО, але не рятують від перехоплювачів і злагодженої зенітки.
- «Гібридність» і майже повна безшумність у перевірених уламках не підтвердилися: стояв ДВЗ і навіть пластикова каністра.
- Ціна 300 тисяч доларів і вище пояснює, чому кожне збиття стає новиною, і чому ворог не може закидати фронт такими машинами щодня.
- Головна шкода — не сам планер, а години якісної картинки для артилерії; збивати треба рано, а маскувати техніку — постійно.
- Плутати військовий Мерлін-ВР із цивільними корпусами тієї ж назви або вважати його єдиним оком ділянки — найкоротший шлях до помилкової оцінки загрози.
Велике повільне крило з хорошим тепловізором лишається небезпечним інструментом коригування, навіть коли його «чари» розсипаються після першого серйозного розбору. Українські розрахунки вже довели: рідкісна ціна не дорівнює рідкісній вразливості. Той, хто бачить силует, передає ціль і не забув про точку старту, забирає у ворога не лише пластик і мотор, а кілька годин сліпоти над своїм квадратом. Саме ця сліпота, а не гарний кадр вибуху в небі, і є справжнім результатом полювання на Мерлін.
