Зарплата народного депутата: оклад, надбавки, компенсації

Коротко

• Посадовий оклад рядового народного депутата — члена комітету у 2026 році становить 33 280 грн. Це 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
• З надбавками нарахована зарплата зазвичай виходить близько 60–65 тисяч гривень до податків. На руки лишається орієнтовно 50 тисяч.
• Окремо депутат отримує близько 200 тисяч гривень на місяць на депутатську діяльність. Це не зарплата і за законом не вважається доходом.
• Плюс компенсація проїзду 7 500 грн, фонд на помічників близько 146 тисяч і, якщо немає житла в Києві, оренда близько 20 тисяч.
• Голова Верховної Ради має оклад лише на 20% вищий за рядового члена комітету — 39 936 грн.
• З травня 2022 року тим, хто без поважних причин перебуває за кордоном, зарплату і виплати не нараховують.

Люди шукають «зарплата народного депутата» і хочуть одну цифру. Її немає. Є оклад, є надбавки, є компенсації, і є окремий мішок грошей на роботу з виборцями, який у розмовах на кухні чомусь завжди додають до зарплати. Виходить то 33 тисячі, то 65, то взагалі 250. Усі три цифри звідкись узялися. Просто вони про різні речі.

Якщо коротко і прямо: сам посадовий оклад члена комітету у 2026 році — 33 280 грн. Після надбавок нарахування зазвичай близьке до 60–65 тисяч до податків. Після 18% ПДФО і 5% військового збору «на руки» виходить близько 50 тисяч. Решта — компенсації й фонди, які зарплатою не є. Матеріал інформаційний і не замінює консультацію юриста чи фінансиста: якщо вам треба рахувати конкретну виплату чи декларацію, дивіться першоджерела, а не чужі скріншоти.

Нижче розкладаю цю конструкцію по поличках. Без моралізаторства і без захисту «бідних обранців». Просто механізм, цифри і типові місця, де розмова збивається з колії.

Як рахують посадовий оклад

Зарплату народних депутатів встановлює не Кабмін. Це робить сама Верховна Рада — законом «Про статус народного депутата України» і власною постановою. База прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. У 2025-му він був 3 028 грн, з 1 січня 2026-го — 3 328 грн. Для рядового члена комітету множник — 10. Звідси 33 280 грн окладу.

Керівні посади отримують плюс до цієї бази. Формула проста, навіть трохи дивна, якщо згадати, як у звичайній компанії розходяться зарплати керівника і спеціаліста.

• член комітету — 10 прожиткових мінімумів, або 100% бази;
• заступник голови комітету, секретар комітету, голова підкомітету, заступник голови фракції чи групи — плюс 3%;
• голова комітету або голова фракції (групи) — плюс 5%;
• заступник Голови Верховної Ради — плюс 10%;
• перший заступник Голови — плюс 15%;
• Голова Верховної Ради — плюс 20%.

Ці самі відсотки дають шкалу 10–12 прожиткових мінімумів, якою часто оперують у поясненнях фінансистів. Різниця між рядовим депутатом і спікером — лише п’ята частина окладу. У приватному секторі такий розрив між «рядовим» і першою особою виглядав би як жарт.

Цифри в таблиці — саме посадовий оклад, без надбавок і без компенсацій. Саме їх найчастіше цитують у новинах у форматі «депутатам підняли зарплату на три тисячі». Формально так і є: прожитковий мінімум зріс, оклад автоматично підтягнувся. Нарахована зарплата від цього змінюється слабше, ніж здається з заголовків.

Конституційний склад Ради — 450 осіб. Фактично станом на серпень 2026 року працює 390 народних депутатів IX скликання. Частина мандатів порожня ще з 2019-го через окуповані округи, частина вибула пізніше. Виборів під час воєнного стану немає, тож цей склад отримує виплати довше, ніж планував будь-який виборчий календар.

Що додається до окладу

Оклад — це кістяк. М’ясо нарахування роблять надбавки. Закон прямо каже: народний депутат у питаннях матеріального забезпечення прирівнюється до члена Кабінету Міністрів, а надбавки йому нараховують у розмірах, встановлених для міністрів. Звідси й виходить той стрибок з 33 тисяч до шістдесяти з гаком.

Науковий ступінь і почесне звання

Тут усе прозоро, бо відсотки прописані.

• кандидат наук (доктор філософії) — плюс 15% окладу, для члена комітету це ще 4 992 грн у 2026-му;
• доктор наук — плюс 25%;
• почесне звання «заслужений» — плюс 20%, близько 6 656 грн до окладу члена комітету.

Ці доплати не секрет і не «схема». Вони є в багатьох бюджетних сферах. Просто в депутатській зарплаті їх помічають охочіше, ніж у зарплаті університетського професора.

Інтенсивність праці й «міністерський» пакет

Окремо йде надбавка за інтенсивність праці — за постановою Кабміну для посадовців цього рівня вона може сягати 100% посадового окладу. Плюс можливі доплати за вислугу і премії в межах фонду оплати праці. Саме цей шар найменш зручний для публічного пояснення: людина бачить оклад 33 тисячі, відкриває декларацію — а там зарплата вже під шістдесят. Виникає підозра, що «щось приховали». Ні. Просто оклад і нарахована зарплата — різні рядки.

У практиці, коли розкладаю людям ці шари на серветці, майже завжди зупиняються на одному місці. «Тобто оклад — це ще не зарплата?» Так. Як у вчителя чи лікаря: ставка одне, а на картку приходить інше, бо є надбавки, категорія, стаж. У депутата логіка та сама, лише база інша і стеля надбавок вища.

Компенсації, які плутають із зарплатою

Ось тут починається справжня плутанина. У грудні 2025-го, ухвалюючи бюджет на 2026 рік, Рада збільшила щомісячне відшкодування витрат на здійснення депутатських повноважень приблизно втричі — до близько 200 тисяч гривень. У новинах це швидко стало «депутати підняли собі зарплату до 200 тисяч». Юридично це інша історія.

Фонд депутатських повноважень

За кошторисом Верховної Ради, який розбивало видання «Слово і діло», на 2026 рік цей фонд становить близько 199 тисяч гривень на місяць. Формально це три місячні зарплати, які не підлягають оподаткуванню як дохід. Призначення — утримання приймальні, канцелярія, поїздки в регіон, робота з виборцями, юридичні послуги.

Проблема не в самій ідеї компенсації. Проблема в контролі. Публічної постатейної звітності, куди саме пішла кожна тисяча, немає. Депутат може витратити ці гроші на округ. Може витратити інакше. З боку це виглядає як друга зарплата в конверті з гербовою печаткою. І пояснювати виборцю різницю між «не є доходом за законом» і «лежить на картці» — справа невдячна.

За спостереженнями, саме ця цифра найбільше дратує. Не 33 тисячі окладу. Не навіть 50 тисяч «на руки». Двісті тисяч без звичної податкової логіки в країні, де мінімальну зарплату на 2026-й підняли лише до 8 647 грн.

Проїзд, оренда, помічники

Крім фонду повноважень, у кошторисі є ще кілька рядків. Вони теж не зарплата, але з бюджету йдуть на конкретного депутата.

• компенсація проїзду територією України — 7 500 грн на місяць;
• фонд оплати праці помічників-консультантів — близько 145,8 тисячі грн, з них орієнтовно 32,1 тисячі — нарахування;
• компенсація оренди житла або готельного номера — близько 20 тисяч грн, якщо в депутата немає житла в Києві;
• утримання приміщень у окрузі — близько 200 грн;
• відрядження помічників — близько 800 грн.

Оренду рахують від добової ставки 650 грн. За місяць із 30 днів це 19 500 грн, за 31 день — 20 150. Право мають лише ті, хто не володіє житлом у столиці. Списки отримувачів Апарат Ради публікує щомісяця. Хтось із цих людей справді знімає квартиру. Хтось, за журналістськими розслідуваннями минулих років, має достатньо власності, щоб питання виглядало щонайменше незручно. Закон тут формальний: немає київської оселі в реєстрі — є компенсація.

Помічники — окрема історія. Фонд не «кладеться в кишеню» депутату. Це зарплати людей, які ведуть приймальню, листи, округ. Скільки помічників і як їх оплачують, депутат вирішує сам у межах фонду. В одному кабінеті це три ставки з нормальною оплатою. В іншому — багато прізвищ і дивні суми. Це вже культура конкретної команди, а не рядок бюджету.

Скільки виходить «на руки»

Податкова арифметика проста. Із нарахованої зарплати утримують 18% ПДФО і 5% військового збору. Разом 23%. Якщо нарахували 65 000 грн, податки заберуть 14 950, на картку прийде 50 050. Якщо нарахували 60 000 — залишиться 46 200. Звідси й фігурує оцінка «близько 50 тисяч на руки» у 2026 році.

Компенсації в цю арифметику не входять. 200 тисяч фонду повноважень як дохід не оподатковують. 7 500 на проїзд — теж не зарплата. Оренда — відшкодування витрати. Тому порівнювати «депутат отримує 250 тисяч» із середньою зарплатою по країні — змішувати три різні гаманці в один.

Інша справа, що для виборця гаманець один. Гроші з бюджету пішли. Хтось ними розпорядився. І якщо про 200 тисяч немає звичної звітності, суспільна підозра цілком передбачувана. Я б на місці Ради не дивувався цій реакції.

1. Оклад + надбавки = нарахована зарплата (орієнтир 60–65 тис.).
2. Мінус 23% податків = сума «на руки» (орієнтир 46–50 тис.).
3. Окремим рядком — фонд повноважень, проїзд, оренда, помічники.

Якщо хочете чесно відповісти знайомому в чаті, кажіть так: зарплата після податків — близько 50 тисяч, а бюджетна «вартість» одного депутата значно вища, бо держава оплачує ще його офіс, роз’їзди й апарат.

Як це виглядає на тлі інших зарплат

Середня зарплата штатних працівників в Україні в першій половині 2026 року трималася в коридорі приблизно 28–33 тисячі гривень. Тобто голий депутатський оклад майже збігається із середньою по країні. Нарахована зарплата депутата вже вища за середню приблизно вдвічі. Не в десять разів, як іноді пишуть у коментарях. І не «як у касира супермаркету», як пишуть в інших коментарях.

Порівняння з апаратом Ради ще цікавіше. Лабораторія законодавчих ініціатив ще в 2024-му фіксувала парадокс: топчиновники Апарату за деклараціями інколи виглядали багатшими за самих депутатів. Логіка різна. Оклади апаратників ставить Кабмін, депутатські — сама Рада. Підняти собі оклад утричі публічно майже неможливо. Підняти «депутатські» через бюджетну правку — уже вийшло.

Чи має депутат отримувати більше за середню? Можна сперечатися довго. Мандат забороняє майже будь-яку іншу оплачувану роботу. Відповідальність — закони для всієї країни. Ризик — публічність, погрози, воєнний час. З іншого боку, конкурс на крісло все одно величезний, і мотив часто не 50 тисяч на картку. У цьому і сіль розмови: офіційна зарплата рідко є головним аргументом іти в політику. А от доступ до впливу, контактів і бюджетних потоків — уже так.

Коли зарплату можуть не нарахувати

Повністю «сидіти вдома і отримувати» закон формально не дозволяє. Інша річ, що воєнний стан частину цих гайок послабив, а частину закрутив інакше.

З травня 2022 року Апарат Ради не нараховує зарплату і виплати депутатам, які без поважних причин перебувають за кордоном. Про це є офіційне повідомлення на сайті Верховної Ради. Підстава — рекомендація регламентного комітету в умовах воєнного стану. Поважна причина — не «мені так зручніше», а службове відрядження, лікування, інші підстави, які комітет готовий визнати.

Окремо закон передбачає санкції за прогули. Якщо протягом календарного місяця депутат без поважних причин не бере участі більш як у 30% голосувань на пленарці або більш як у 50% засідань свого комітету, йому можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з повноваженнями. Рішення готує комітет з питань депутатської етики, оформлює Голова Ради. Водночас з 1 березня 2022-го на період воєнного стану дію частини про щоденні утримання за неявку зупинили. Тобто механізм є, але працює не в повній «мирній» комплектації.

На практиці історій, коли комусь публічно відрізали виплати, значно менше, ніж історій, коли хтось місяцями світиться за кордоном у соцмережах. Це слабке місце системи. Правило записане. Автоматичного лічильника, який вимикає картку після третього прогулу, виборець не бачить.

Що депутат не має права робити за ці гроші

Мандат — не підробіток. Стаття 3 закону про статус прямо забороняє майже всю іншу оплачувану діяльність. Винятки вузькі.

• не можна бути міністром чи керівником центрального органу виконавчої влади;
• не можна мати інший представницький мандат або бути на державній службі;
• не можна бути міським, сільським чи селищним головою;
• не можна займатися будь-якою іншою оплачуваною роботою, крім викладання, науки, творчості та медичної практики у вільний час;
• не можна бути адвокатом і не можна входити до керівництва прибуткового підприємства.

Тому фраза «хаай ідуть працювати в бізнес, якщо 50 тисяч мало» юридично кульгає. Бізнес вести можна — через корпоративні права, які були до мандата, і через декларацію. Керувати підприємством і отримувати зарплату директора — уже ні. Хтось дотримується цього жорстко. Хтось гуляє сірою зоною «консультацій» і «творчих гонорарів». НАЗК і журналісти періодично цю сіру зону підсвічують.

Безкоштовне медичне обслуговування депутат має. Дипломатичний паспорт на строк повноважень — теж. Відрядження за кордон мають погоджуватися з керівництвом Ради, після повернення потрібен звіт. Звучить казенно. Працює нерівномірно. Але це частина пакета, і робити вигляд, ніби є лише оклад, нечесно в обидва боки.

Типові помилки в розмовах про депутатську зарплату

За досвідом таких розмов — у родині, у коментарях, навіть у цілком серйозних ефірах — плутанина повторюється майже дослівно. Варто тримати під рукою короткий список, щоб не сперечатися навколо різних величин.

1. Плутають оклад і нараховану зарплату. 33 тисячі й 65 тисяч — не «зрада в декларації», а різні стадії одного розрахунку.
2. Додають 200 тисяч компенсації до зарплати і кажуть «отримує 250». Компенсація йде з бюджету, так. Зарплатою вона не є.
3. Порівнюють фонд помічників із особистою винагородою. Це зарплати інших людей, навіть якщо прізвища інколи дивують.
4. Цитують річний дохід з декларації як річну зарплату. У декларації сидять відсотки, дивіденди, продаж майна, подарунки, спадщина.
5. Забувають про податки. «65 тисяч» у новині майже завжди до утримання 23%.
6. Порівнюють українського депутата з касиром або, навпаки, з сенатором США без поправки на заборону сумісництва і на купівельну спроможність.

Жодна з цих помилок не скасовує головного питання: чи адекватна прозорість. Можна визнавати, що 50 тисяч «на руки» — не космічна сума для повної зайнятості з забороною підробітку. І водночас вважати 200 тисяч без детального звіту політичним токсином. Це не суперечність. Це дві різні претензії.

Ще один нюанс, який рідко потрапляє в заголовки. Оклад росте автоматично разом із прожитковим мінімумом. Щоб «підняти собі зарплату» гучно, депутатам треба змінювати постанову. Щоб збільшити компенсації — достатньо бюджетної правки. У 2026-му спрацював другий шлях. Тому дискусія вийшла не про 3 тисячі окладу, а про 120 тисяч додаткових «депутатських».

Де перевірити цифри самостійно

Не треба вірити ні мені, ні випадковому телеграм-каналу. Первинка відкрита, хоч і розкидана.

• закон «Про статус народного депутата України» — оклад, надбавки, заборона сумісництва, підстави не платити;
• закон про Державний бюджет на відповідний рік — прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, від яких усе танцює;
• постанова Верховної Ради про фінансове забезпечення діяльності депутатів — множники окладів і фонд помічників;
• кошторис Апарату Ради — скільки насправді коштує один мандат;
• реєстр декларацій НАЗК — нарахована зарплата конкретної людини за рік;
• розділ компенсацій на сайті Ради — хто цього місяця отримав гроші на оренду.

Декларація тут найкорисніша для реальності, а не для моралі. Відкриваєте конкретне прізвище, дивитесь рядок «заробітна плата». Якщо там 700–800 тисяч за рік — це як раз той коридор 60 тисяч на місяць. Якщо там кілька мільйонів, шукайте інші джерела: бізнес до мандата, родина, продаж активів. Зарплата Ради рідко буває найбільшою цифрою у заможної людини з мандатом.

Якщо хочете зрозуміти не «скільки платять депутату», а «скільки нам коштує депутат», дивіться кошторис, а не розрахунковий листок. Зарплата, фонд повноважень, помічники, оренда, проїзд — і вже виходите на сотні тисяч на місяць з бюджету. Для 390 чинних мандатів це вже відчутна стаття. Не найбільша в державі, що воює. Але й не дрібниця, яку можна відмахати фразою «та то ж копійки».

Рахуйте три різні суми окремо: оклад, зарплату «на руки» і повну бюджетну вартість мандата. Не змішуйте їх в одну емоцію. Якщо сперечаєтесь у родині — почніть з окладу 33 280 і з податків 23%. Якщо сперечаєтесь про справедливість — переходьте до 200 тисяч без звіту. Якщо хочете змінити правила, це вже не стаття, а голосування, регламент і тиск на конкретні прізвища. Цифри самі нічого не ухвалюють. Вони лише показують, де саме в цій конструкції вас насправді бісить.