Вадим Буряковський — людина, чиє ім’я ще недавно згадували переважно пошепки в колі тих, хто знає український шоу-бізнес зсередини. Сьогодні про нього говорять відкрито: після відвертого інтерв’ю Дмитру Гордону навесні 2026 року та нових одкровень про власне єврейське коріння бізнесмен із тіні вийшов на перший план. Його шлях — це не просто історія успіху, а справжня сага про київського хлопця з Голосіївського району, який пройшов через радянську школу виживання, буремні дев’яності та випробування повномасштабної війни, щоб стати опорою для однієї з найяскравіших зірок української естради.
Буряковський ніколи не прагнув камер і лайків. Він будував заводи, а не імідж. Підтримував дружину мільйонами, коли вона тільки починала, і мовчки відновлював виробництво після того, як ракети пошкодили цехи. У 2026-му, коли вся країна обговорювала його слова про емоційні бійки в шлюбі, довгі розлуки через гастролі Олі та навіть про обрізання, зроблене вже після п’ятдесяти, стало зрозуміло: за спокійною зовнішністю ховається людина з характером, сформованим на Голосіївському ринку, в армії та в кабінетах 90-х.
Дитинство та перші кроки: Голосіїв, ринок і армія
Вадим Семенович Буряковський народився 29 червня 1962 року в Києві, в Голосіївському районі. Батько працював водієм, мати — медпрацівницею. Звичайна радянська сім’я, де цінували працю й дисципліну, але не особливо балували мріями про велике майбутнє. Хлопець ріс у динамічному ритмі столиці, де вже тоді відчувався дух підприємливості.
Після восьмого класу школу довелося покинути — конфлікт з «авторитетними» однолітками закінчився відрахуванням. Замість старших класів — робота м’ясником на Голосіївському ринку. Руки в крові, ранні підйоми, жорстка реальність. Потім — ПТУ за спеціальністю автослюсар. Там навчилися не тільки крутити гайки, а й розуміти техніку, цінувати надійність механізмів.
Армія стала наступним гартом. Служив у Чернівцях, у топографічних військах. Фактично цивільна служба з водінням техніки, але саме там, далеко від дому, сформувався характер людини, яка вміє тримати слово й не панікувати в складних ситуаціях. Повернувшись, Вадим уже знав: сидіти склавши руки не для нього.
Бізнес у 90-ті: від кооперативу до мільйонів
Початок дев’яностих — час можливостей і ризиків. Буряковський стартував із кооперативу «Меркурій»: відеокасети, відеомагнітофони, імпорт з Польщі. Друга дружина, громадянка Австралії, дала рідкісну на той час можливість працювати з валютою легально. Потім — банківські схеми, обмінники, організація концертів через «Інтерконцерт». Саме він допомагав проводити виступи Алли Пугачової в Києві, позичав гроші Філіпу Кіркорову.
Дев’яності були жорсткими. Траплялися «стрілки» в Теремках, коли доводилося приїжджати озброєним, але все вирішувалося мирно. Рэкет — частина реальності того часу, і Буряковський ніколи не приховував, що пройшов через неї. До кінця десятиліття він уже входив до кола найбагатших людей Києва. Гроші зароблялися швидко, але й витрачалися з розумом: на розвиток, на людей, на майбутнє.
Сьогодні, озираючись назад, він називає себе «скромним» на тлі Коломойського та інших гравців тієї епохи. І це не позерство — просто людина, яка вміє оцінювати масштаб.
Зустріч, яка перевернула життя: Оля Полякова
На початку 2000-х, на святкуванні свого дня народження на кораблі біля Золотих воріт, Вадим запросив молоду співачку з Вінниці виступити. Оля Полякова думала, що це благодійний захід, і спочатку навіть відмовилася співати під фонограму. Буряковський «загасив пожежу» компліментами й гонораром. Так почалася історія, яка триває вже понад двадцять років.
Спочатку — дружба. Вадим навіть намагався познайомити Олю зі своїм другом. Але почуття виявилися сильнішими. На момент знайомства він був одружений утретє. Розлучився швидко й чесно: «За двадцять хвилин», — згадує сам. Пропозицію зробив вранці на кухні: шампанське, ікра, кільце в п’ять карат і він на коліні. Оля пожартувала: «Ми сьогодні аристократи чи дегенерати?» — «Сьогодні ми наречені», — відповів Вадим.
Весілля 2004 року пройшло в стилі «Едемського саду»: торт у формі яблука, дерева спокуси, персикове плаття нареченої (яке вона згодом назвала невдалим вибором). Різниця у віці — шістнадцять років. Друзі попереджали: «Вона тебе кине». Він відповідав: «Щастя вартує кожної секунди».
Оля називає Вадима своїм «фундаментом» — людиною, яка дала відчуття безпеки й любові, коли все тільки починалося.
Сім’я: дві доньки, кози й окремі спальні
У подружжя дві доньки. Марія народилася 2 березня 2005 року. «Коли її забрали з пологового, в домі одразу стало тепло», — згадує Вадим. Сьогодні Маша — блогерка й співачка, у 2025-му вийшла заміж за американського музиканта Едена Пассареллі. Батько спочатку сумнівався, але прийняв вибір доньки.
Аліса народилася 5 жовтня 2011 року. Обожнює тата, носить футболки з його фото. Сім’я живе в просторому будинку під Києвом із власною міні-фермою. Там є кози, Оля захоплюється сироварінням. Вони сплять в окремих спальнях — обоє хроплять. Оля, за словами чоловіка, «розтелепа», тому наймають прибиральницю. Все по-людськи, без пафосу.
Під час повномасштабного вторгнення Оля з дітьми виїхала, Вадим залишився. Саме вона якийсь час фінансово тягнула родину, поки він відновлював завод. Цей період тільки зміцнив стосунки.
Сучасний бізнес: снігоприбиральні машини, сміттєвози та відновлення
Сьогодні Вадим Буряковський — співвласник заводу, що виробляє комунальну техніку для українських міст: снігоочисні машини, сміттєвози, спеціальне обладнання. Підприємство в Прилуках та інших локаціях пережило важкі часи. Ракети пошкодили цехи, але виробництво відновили разом із партнером. Навіть у блекаути техніка Буряковського допомагала розчищати Київ від снігу.
Бізнес не про розкіш і яхти. Це про реальні речі: чисті вулиці взимку, вивезення сміття, робота для людей. У 63 роки Вадим продовжує керувати виробництвом, мріє про онуків і підтримує дітей у їхніх виборах.
| Рік | Подія | Деталі |
|---|---|---|
| 1962 | Народження | Київ, Голосіївський район |
| Після 8 класу | Робота м’ясником | Голосіївський ринок |
| 1980-ті | Армія | Чернівці, топографічні війська |
| Початок 1990-х | Старт бізнесу | Кооператив «Меркурій», імпорт, концерти |
| 2004 | Весілля з Олею Поляковою | Тематичне, в стилі «Едемського саду» |
| 2005 | Народження Марії | Старша донька |
| 2011 | Народження Аліси | Молодша донька |
| 2022+ | Війна та відновлення | Підтримка сім’ї, перезапуск заводу |
| 2026 | Інтерв’ю Гордону та особисті одкровення | Розмова про шлюб, коріння, обрізання |
Таблиця складена на основі публікацій українських медіаресурсів, зокрема 24tv.ua та tsn.ua.
2026 рік: відвертість, яка сколихнула мережу
Березневе інтерв’ю Дмитру Гордону тривало кілька годин і велося російською. Буряковський говорив про 90-ті без прикрас, про вкладені в кар’єру дружини мільйони («чай для двох» — так він іронічно назвав підтримку костюмів і кліпів), про емоційні бійки («вона може і врізати — емоційна, боксом займалася»), про довіру («якщо потягне на молодих — скаже мені») та про довгі розлуки через гастролі.
Він жорстко висловився про російських артистів, які підтримують агресію: «Всі проститутки». Окремо дістався коментар про Машу Єфросиніну — подругу Олі та співведучу шоу. Це викликало резонанс і навіть другий візит до Гордона в квітні, де Оля емоційно відреагувала: «Моїх друзів не чіпай».
У травні 2026-го в проєкті «Менора» Вадим розповів про єврейське коріння. Батько й старший брат пройшли обрізання, йому ж не зробили в дитинстві, хоча дали єврейське ім’я Давид. Обіцянку ребе він дав ще на початку 90-х, коли в Києві відроджувалася синагога. Виконав обряд уже після п’ятдесяти. «Олі не сподобалося» першого часу, зізнався він. Після процедури з’явилося відчуття, що його оберігає Всевишній. Донька Маша вийшла заміж за єврея з релігійної родини в США — батько поважає вибір і вважає, що рішення про ґіюр має бути виключно її власним.
Вадим Буряковський у 63 роки демонструє: справжня сила — не в публічності, а в умінні зберігати родину, відновлювати справу й залишатися собою навіть після найскладніших випробувань.
Хто він насправді
За спокійною впевненістю й бородою ховається людина, яка вміє прощати минуле, цінувати теперішнє й не боятися говорити правду. Він не веде Instagram, рідко з’являється на публіці — хіба коли донька наполягає. На кінопрем’єрах з’являється з шарфом і молодшою Алісою поруч, і підписники впізнають: «Ось він, той самий».
Його історія — приклад того, як київський хлопець з ринку, пройшовши через усе, що пропонували 90-ті та 2020-ті, залишився вірним собі, родині й справі. Буряковський не просить аплодисментів. Він просто продовжує працювати — на заводі, для міста, для тих, кого любить.
Сьогодні, коли вся країна знає його ім’я, Вадим, схоже, ставиться до цього з легкою іронією. Головне для нього — щоб удома було тепло, завод працював, а доньки були щасливі. І щоб Оля, його «фундамент» і головна муза, завжди знала: поруч людина, на яку можна спертися в будь-яку бурю.
