Олександр Сергійович Трепак народився 15 вересня 1976 року у Вінниці в родині військовослужбовця. Він став військовим у четвертому поколінні й з перших днів свідомо обрав шлях, який визначив усе його життя. Сьогодні генерал-майор Трепак командує Силами спеціальних операцій Збройних сил України — елітним родом військ, де кожна операція вимагає холодного розрахунку, залізної витримки та вміння діяти там, де інші не виживають.
У 2015 році за особисту мужність і героїзм під час оборони Донецького аеропорту йому присвоїли звання Героя України з орденом «Золота Зірка». А 9 травня 2024 року Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Трепака командувачем ССО. Це стало історичним моментом: вперше посаду очолив офіцер, який пройшов усю кар’єру саме в цих силах.
Його позивний «Редут» давно став символом непохитності. Люди, які служили поруч, розповідають про людину, яка не вміє здаватися і вміє вести за собою навіть у найбезнадійніших умовах.
Військова династія та перші кроки
Дитинство Олександра минуло під знаком армії. Батько, дід і прадід носили військову форму — спочатку радянську, а згодом українську. У 1993 році, одразу після школи, юнак вступив до Одеського інституту сухопутних військ. Він не шукав легких шляхів і з самого початку тяжів до розвідки.
Службу розпочав у розвідувальних підрозділах піхотного полку, потім перейшов до дивізійного розвідувального батальйону. У 2008 році його шлях привів до 3-го окремого полку спеціального призначення в Кропивницькому — одного з найбоєздатніших підрозділів того часу. Там Трепак пройшов шлях від командира групи до командира загону спеціального призначення. Колеги згадують його як офіцера, який ніколи не відокремлював себе від підлеглих і завжди вимагав від себе більше, ніж від інших.
Вогонь АТО: Бахмутська операція
Квітень 2014 року кардинально змінив життя тисяч українських військових. Олександр Трепак опинився в епіцентрі подій на сході. Уже в червні того ж року він очолив групу з восьми бійців, яка виконувала завдання біля Бахмута.
Група мала евакуювати тяжкопораненого полковника Володимира Чобітка, командира Центру забезпечення бронетанковим озброєнням. Спецпризначенці захопили ворожий блокпост на в’їзді до міста і три години утримували його під постійним обстрілом, забезпечуючи коридор для евакуації. Під час бою Трепак отримав кульове поранення в ногу. Від медичної евакуації він відмовився.
Наступні дві доби поранений командир керував обороною Центральної артилерійської бази в районі Парасковіївки. Група відбивала атаки переважаючих сил противника. За цю операцію Олександра Трепака нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня та іменною вогнепальною зброєю. Він отримав звання полковника.
Цей епізод став першим яскравим свідченням його характеру: холодний розум у критичний момент і готовність розділити долю підлеглих до кінця.
Донецький аеропорт: 242 дні мужності
Наприкінці серпня 2014 року полковник Трепак прибув до Донецького аеропорту. З 27 серпня по 3 жовтня він був старшим військовим начальником з оборони об’єкта. Саме в цей період бойовики активізували штурми.
Коли Трепак прийняв командування, українські позиції відповідали на атаки стриманно. Він запитав підлеглих, чому немає адекватної реакції. У відповідь почув стандартну фразу: «Щоб не провокувати». «А чому не можна провокувати?» — коротко парирував новий командир і наказав відкрити вогонь у відповідь.
З того моменту оборона аеропорту набула активного характеру. Підрозділи під його керівництвом знищили вісім танків противника, один танк із незначними пошкодженнями захопили та евакуювали. За час його безпосереднього командування було ліквідовано понад 270 бойовиків і взято в полон шістьох. Трепак особисто організував контрдиверсійну та контрзасадну роботу в околицях аеропорту, що унеможливило спроби противника перекрити шляхи постачання продуктів і боєприпасів захисникам.
3 жовтня 2014 року, вже поранений, він залишив аеропорт разом з останніми групами під час планової ротації. Оборона Донецького аеропорту тривала ще кілька місяців, але період під командуванням «Редута» увійшов в історію як один із найяскравіших прикладів тактичної майстерності та людської стійкості.
Події тих місяців лягли в основу сценарію фільму Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги». Чотиригодинне інтерв’ю Олександра Трепака стало важливим джерелом для творців стрічки. Роль «Редута» у фільмі виконав Роман Семисал. Картина вийшла в 2017 році і стала одним із найпотужніших українських кінематографічних свідчень про війну.
Від командира полку до керівника ССО
У березні 2016 року Трепак очолив 3-й окремий полк спеціального призначення ССО. Під його керівництвом підрозділ продовжував вдосконалювати навички та боєготовність. У листопаді 2020 року його призначили начальником штабу — першим заступником командувача Сил спеціальних операцій. На цій посаді він пропрацював до травня 2024 року, глибоко занурившись у всі аспекти планування та застосування елітних сил.
9 травня 2024 року указом Президента України №314/2024 Олександра Трепака призначили командувачем ССО. 15 липня того ж року його ввели до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача. У грудні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.
Призначення стало знаковим. Уперше Силами спеціальних операцій почав керувати офіцер, який виріс усередині цієї структури і добре знає її можливості та обмеження зсередини. Військові експерти відзначають, що Трепак користується авторитетом серед особового складу саме тому, що ніколи не відривався від реального бойового досвіду і завжди адекватно сприймав критику.
Нагороди та визнання
Олександр Трепак — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Окрім звання Героя України, він нагороджений:
| Нагорода | Дата | За що присвоєно |
| Герой України з орденом «Золота Зірка» | 12 лютого 2015 | Особиста мужність і героїзм під час оборони Донецького аеропорту |
| Орден Богдана Хмельницького I ступеня | 28 вересня 2022 | Самовіддані дії із захисту суверенітету України |
| Орден Богдана Хмельницького II ступеня | 6 жовтня 2014 | Героїзм під час оборони Донецького аеропорту |
| Орден Богдана Хмельницького III ступеня | 19 липня 2014 | Мужність під час операції біля Бахмута |
| Орден «За мужність» III ступеня | 30 вересня 2024 | Самовіддане виконання військового обов’язку |
Дані про нагороди узгоджено з офіційними указами Президента України та матеріалами Енциклопедії сучасної України.
Символ нової української армії
Олександр Трепак ніколи не прагнув публічності. Навіть після отримання звання Героя України він залишався людиною справи. Його фотографії з відкритим обличчям рідко з’являються в відкритих джерелах — лише кадри з Донецького аеропорту нагадують, яким він був у ті дні.
Сьогодні, керуючи Силами спеціальних операцій, генерал-майор Трепак продовжує формувати нову філософію застосування елітних підрозділів. ССО більше не просто «кращі штурмовики». Під його керівництвом структура розвивається як орган глибокої розвідки, спеціальних операцій та підтримки стратегічних рішень на оперативному рівні.
Його історія — це нагадування, що справжня сила армії народжується не з гучних заяв, а з щоденної, часто непомітної роботи тисяч офіцерів і солдатів, які в найтемніші часи зберігають віру в перемогу і готовність захищати свою землю до останнього.
Олександр Трепак залишається на своєму посту. І це означає, що «Редут» продовжує стояти на варті.
