Перигелій це точка на орбіті Землі, де планета опиняється найближче до Сонця. Орбіта не є ідеальним колом, тож протягом року відстань змінюється: на початку січня вона мінімальна, на початку липня — максимальна. У 2026 році цей момент настав 3 січня о 17:16 за всесвітнім часом, тобто о 19:16 за київським, на відстані близько 147,1 мільйона кілометрів.
Для мешканців Львівщини січень асоціюється з коротким днем, морозом і опаленням, тому здається логічним, що холод іде від віддаленості Сонця. Насправді в цей час Земля ближча до світила, ніж улітку. Розуміти механізм корисно тим, хто стежить за сезонами, освітленням і тим, чому погода не повторює календар астрономічних точок один в один.
Далі — як влаштована ця точка орбіти, чим вона відрізняється від найвіддаленішої, що змінюється для середніх широт і які уявлення про неї не підтверджуються спостереженнями.
Визначення в простих словах
Слово складене з грецьких коренів: «пери» означає «біля», «геліос» — «Сонце». Перигелій — не подія в небі на кшталт затемнення і не окреме світило. Це геометрична точка траєкторії: місце, де відстань між центром Землі й центром Сонця за рік найменша.
Земля рухається навколо Сонця по злегка витягнутій орбіті. Через це відстань не стоїть на місці. Середнє значення близьке до 149,6 мільйона кілометрів. У перигелії планета ближча приблизно на 2,5 мільйона кілометрів від цього середнього. Різниця велика в кілометрах і мала порівняно з самою орбітою: шлях лишається майже круглим на око, якщо намалювати його в масштабі зошита.
Момент проходження триває мить. Далі Земля вже віддаляється. Дата з року в рік хитається в межах кількох днів на початку січня, бо на точний час впливає також положення Місяця відносно спільного центра мас системи Земля—Місяць.
Вплив на орбіту Землі
Ближче до Сонця сильніше притягання, тож планета в цій частині шляху рухається швидше. Середня орбітальна швидкість близька до 29,8 км/с. У перигелії вона зростає приблизно до 30,3 км/с, у найвіддаленішій точці падає до близько 29,3 км/с. Через швидший рух північна зима коротша за північне літо приблизно на чотири-п’ять діб: Земля швидше проходить відрізок від грудневого сонцестояння до березневого рівнодення.
Освітленість теж змінюється, але не так, як здається з вікна. Потік енергії від Сонця слабшає з квадратом відстані. Якщо взяти відстані 147,1 і 152,1 мільйона кілометрів, відношення становить близько 1,034. Піднесення до квадрата дає приблизно 1,07: у перигелії Земля як ціле отримує близько 7 відсотків більше сонячної енергії, ніж у протилежній точці орбіти. Цю цифру можна перевірити самому: поділити більшу відстань на меншу, результат помножити сам на себе і відняти одиницю. Змінюють її лише фактичні відстані конкретного року, які коливаються на кілька тисяч кілометрів через збурення від Місяця й планет.
Температура повітря в місті від цього майже не стрибає. Кут падіння променів і довжина дня задаються нахилом земної осі приблизно на 23°. У січні північна півкуля відхилена від Сонця, день короткий, промінь ковзає по поверхні. Саме це тримає зиму на Львівщині, а не відстань до світила.
Перигелій і афелій
Протилежна точка називається афелієм: там Земля найдалі від Сонця. У 2026 році афелій припадає на 6 липня, відстань близька до 152,1 мільйона кілометрів. Різниця між крайніми точками — близько 5 мільйонів кілометрів. Видимий диск Сонця при цьому змінюється приблизно на 3 відсотки, що неозброєним оком не помітити.
Плутанина часто починається зі схожих слів. Перигей і апогей описують орбіту Місяця відносно Землі: найближчу й найвіддаленішу точки. Перигелій і афелій — лише про рух навколо Сонця. Форма «апогелій» у побуті інколи з’являється як суміш двох термінів; для земної орбіти точною парою до перигелію є афелій.
Обидві точки пов’язані однією лінією орбіти. Коли Земля проходить одну, через пів року вона опиняється в іншій. Зараз перигелій близький до зими північної півкулі, афелій — до її літа. Це збіг поточного положення осі й орбіти, а не причина пір року. За тисячі років дати повільно зсуваються.
Дата й наслідки для мешканців
У 2026 році Земля була в перигелії 3 січня. Для календаря Львова це звичайні зимові тижні: низьке сонце, короткий світловий день, потреба в теплі в оселі. Зовні нічого «астрономічного» не відбувається. Немає спалаху на горизонті, не змінюється колір неба лише через цю точку.
Що це означає для мешканців. Найтепліший чи найхолодніший день місяця перигелій не призначає. Нахил осі й хмарність вирішують більше, ніж зайві кілька відсотків потоку енергії. Оцінки фізиків щодо глобального температурного ефекту самої зміни відстані говорять про порядок кількох градусів Цельсія для планети як системи — набагато менше за звичний розмах зими й літа в середніх широтах, де між січнем і липнем різниця вимірюється десятками градусів. Для південної півкулі січнева близькість трохи підсилює її літо, для північної — трохи пом’якшує зиму, але в побуті це тоне в циклонах, снігопадах і відлигах.
Практичний слід інший і тихіший: північна зима коротша, літо довше. Січень не стає через це «майже весною». Спостереження Сонця без спеціального фільтра в будь-яку дату небезпечне для зору; перигелій цього правила не скасовує і не посилює настільки, щоб це було видно без приладів.
Типові питання про перигелій
Найчастіше плутають причину сезонів із відстанню. Якщо б вирішувала лише близькість до Сонця, січень був би літом в обох півкулях. Так не є: у Львові зима, у Патагонії в той самий тиждень літо. Нахил осі розводить півкулі, орбітальна відстань лише злегка модулює кількість енергії.
Холод і відстань до Сонця
Зимовий холод середніх широт тримається коротким днем і низьким сонцем. Перигелій у січні навіть трохи збільшує потік енергії, але цього замало, щоб переважити геометрію освітлення. Тому очікувати відлиги «через наближення до Сонця» немає підстав. Погода січня залежить від атмосферних фронтів, а не від того, що планета пройшла позначку на орбіті.
Спостереження без приладів
Саму точку орбіти побачити неможливо: це положення Землі, а не об’єкт на небосхилі. Диск Сонця в січні трохи більший, ніж у липні, але різниця близько 3 відсотків око не фіксує, особливо коли світило сліпить. Порівняти розмір можна лише за знімками з однаковим збільшенням і фільтром. Бінокль чи телескоп без сонячного фільтра для цього не підходять.
Чи змінюється дата з роками
Так, у межах кількох діб щороку і повільніше — упродовж століть. Короткі стрибки дає Місяць. Довгий зсув пов’язаний із повільною зміною орієнтації орбіти. У XIII столітті перигелій збігався із грудневим сонцестоянням; відтоді дата відповзла в січень. Для життя в 2026 році достатньо пам’ятати інтервал 2–5 січня.
Перигелій варто трактувати як мітку на річному колі: Земля найближче до Сонця, рухається швидше, отримує трохи більше світла. Критерій для recitателя простий. Якщо питання про зиму, опалення й короткий день — дивитися на нахил осі й широту. Якщо питання про орбіту — на січневу мінімальну відстань і липневу максимальну.
Ці пояснення описують механіку орбіти й середній енергетичний ефект, а не прогноз погоди на конкретний тиждень у Львові чи області. Локальний мороз, відлига чи хмарність визначаються атмосферою. Дивитися на Сонце без захисту не можна ні в перигелії, ні в будь-який інший день року.
