28 липня в українському календарі ніколи не було звичайною датою. Роками вона несла в собі пам’ять про одну з наймасштабніших подій нашої історії — Хрещення Київської Русі 988 року. Сьогодні цей день отримав новий, надзвичайно важливий зміст: він став офіційним Днем скорботи та вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули в полоні.
Перехід від святкування до глибокої скорботи стався не випадково. Він відображає, як жива історія переплітається з сучасною боротьбою за свободу. Дата 28 липня тепер нагадує водночас і про цивілізаційний вибір князя Володимира, і про ціну, яку платить Україна за право залишатися собою.
Кожен, хто цікавиться корінням української державності, обов’язково стикається з цією датою. Вона з’єднує 988 рік і сьогодення в одну неперервну лінію пам’яті.
988 рік: Хрещення, що народило нову державу
У 988 році київський князь Володимир Святославич ухвалив рішення, яке назавжди визначило шлях земель, що сьогодні називаються Україною. Після ретельного вивчення різних віровчень — ісламу, юдаїзму та християнства — він обрав саме візантійське християнство.
Політичні мотиви були вагомими: союз з могутньою Візантією, шлюб з царівною Анною, визнання Русі рівноправним гравцем у тогочасній Європі. Але не менш важливим став культурний і духовний вимір. Хрещення об’єднало розрізнені племена під спільними цінностями, дало поштовх до створення писемності, права та освіти.
Масове хрещення киян відбулося в водах Дніпра та Почайни. Літописці описували це як величну і водночас особисту подію — люди йшли до води цілими родинами. Князь Володимир наказав будувати перші кам’яні храми, зокрема Десятинну церкву в Києві. Монастирі незабаром стали осередками літописання, іконопису та книжкової справи.
Хрещення Київської Русі стало не просто релігійним актом. Воно заклало фундамент європейської орієнтації українських земель, який простежується крізь століття.
Князь Володимир: державотворець і рівноапостольний святий
Володимир Великий увійшов в історію не лише як хреститель. До прийняття християнства він об’єднав східнослов’янські племена, зміцнив кордони, запровадив єдину систему управління. Після хрещення його реформи набули нового масштабу:
- будівництво храмів і шкіл при них;
- турбота про бідних і хворих (князь наказував розвозити їжу нужденним);
- розвиток церковного законодавства, яке лягло в основу правової традиції.
У народній пам’яті він залишився як «Володимир Красне Сонечко». Церква вшанувала його як рівноапостольного святого — одного з небагатьох правителів, прирівняних до апостолів за масштабом звершення.
Хрещення 988 року стало цивілізаційним вибором, який визначив європейський вектор розвитку Київської Русі-України на століття вперед.
2008 рік: офіційне державне визнання
У незалежній Україні дата 28 липня отримала офіційний статус 2008 року. Президент Віктор Ющенко підписав указ про встановлення Дня хрещення Київської Русі — України саме 28 липня — у день церковної пам’яті святого Володимира за юліанським календарем.
Рішення ухвалили з нагоди 1020-річчя події. Указ підкреслював значення православних традицій для історії та розвитку українського суспільства. З того часу 28 липня щорічно проводили богослужіння, хресні ходи, наукові конференції та культурні заходи. Дата стала символом спадкоємності української державності від часів Київської Русі.
Календарна реформа та зміна дати
У вересні 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Різниця з юліанським становить 13 днів, тому багато свят змістилися.
День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира тепер припадає на 15 липня. Верховна Рада та Президент України привели державні дати у відповідність до церковного календаря. З 2024 року День хрещення Київської Русі — України та День української державності відзначають 15 липня.
Це рішення було логічним і послідовним. Воно дозволило українцям святкувати ці важливі події разом з церковними громадами без плутанини в датах.
28 липня 2025–2026: новий офіційний день пам’яті
22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою встановила 28 липня Днем скорботи та вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Дата обрана не випадково. Саме наприкінці липня 2022 року сталася одна з найжахливіших трагедій російсько-української війни — масове вбивство українських полонених у колонії біля Оленівки на Донеччині. 29 липня 2022 року російські війська обстріляли барак, де утримували оборонців «Азовсталі». Загинуло щонайменше 53 людини, понад 75 отримали поранення.
Новий день пам’яті вшановує всіх захисників, які загинули в російському полоні від початку повномасштабного вторгнення. Це і військові, і цивільні, і добровольці. День нагадує про воєнні злочини, про необхідність покарання винних та про незламність тих, хто боронить Україну.
28 липня тепер — це не лише спогад про далеке минуле, а й живий обов’язок пам’ятати кожного, хто віддав життя за свободу України в найжорстокіших умовах.
Як відзначають цей день сьогодні
У містах і селах проводять:
- хвилини мовчання та панахиди;
- покладання квітів до меморіалів загиблим;
- тематичні виставки та лекції про долю полонених;
- благодійні заходи на підтримку сімей військовополонених та зниклих безвісти.
Багато родин у цей день запалюють свічки та діляться історіями своїх близьких. Церква служить молебні за упокій загиблих.
Чому 28 липня залишається особливою датою для України
Історія не любить випадковостей. Дата, яка століттями пов’язувалася з прийняттям християнства та народженням державності, сьогодні символізує продовження тієї самої боротьби.
Князь Володимир зробив вибір на користь цивілізації, права та культури. Сучасні захисники обирають свободу і незалежність ціною власного життя. Обидві події — 988 і 2022–2025 роки — об’єднані однією ниткою: прагненням українського народу жити вільно на своїй землі.
28 липня свято нагадує, що пам’ять — це не тільки про минуле. Це про те, як ми будуємо майбутнє, не забуваючи ні про величні звершення предків, ні про жертви сучасних героїв.
| Період | Дата | Назва | Статус |
|---|---|---|---|
| 2008–2023 | 28 липня | День хрещення Київської Русі — України | Державна пам’ятна дата |
| З 2024 | 15 липня | День хрещення Київської Русі — України та День української державності | Державні пам’ятні дати |
| З 2025 | 28 липня | День скорботи та вшанування пам’яті захисників, загиблих у полоні | Офіційний день пам’яті (постанова ВР) |
Пам’ять про 988 рік і про сучасних захисників — це два боки однієї медалі: віра в майбутнє України, яка тримається на міцному фундаменті минулого.
Кожен 28 липня ми маємо можливість не просто згадати історію, а й підтвердити свою причетність до неї. Запалити свічку, схилити голову, розповісти дітям правду про наших предків і про сьогоднішніх героїв. Саме так жива пам’ять перетворюється на силу, яка допомагає Україні йти вперед.
Дата 28 липня свято продовжує жити — тепер уже як символ незламності та глибокої поваги до кожного, хто боронив і боронить нашу землю.
