Коли влітку 2022 року перші українські розрахунки отримали доступ до GMLRS, ситуація на фронті почала змінюватися якісно. Російські склади боєприпасів, командні пункти та логістичні вузли за 50–70 кілометрів від лінії зіткнення стали вразливими для точних ударів. Це не результат масованого обстрілу, а наслідок роботи інтелектуальної зброї, яка поєднує дальність реактивної артилерії з точністю високотехнологічних боєприпасів.
GMLRS (Guided Multiple Launch Rocket System) — сімейство керованих ракет калібру 227 мм, розроблених для пускових установок M270 MLRS та M142 HIMARS. Система забезпечує всепогодне застосування, високу надійність та мінімальний побічний збиток порівняно з некерованими реактивними снарядами попередніх поколінь. У руках українських артилеристів GMLRS став одним із інструментів, що дозволив перейти від переважно реактивної оборони до прецизійного впливу на тил противника.
Система продовжує еволюціонувати. Станом на 2026 рік базові варіанти GMLRS активно використовуються, а розширена версія ER GMLRS проходить фінальні випробування та наближається до впровадження.
Історія створення GMLRS
Розробка GMLRS почалася наприкінці 1990-х років у США як відповідь на потребу в точніших боєприпасах для існуючих РСЗВ. Базові некеровані ракети M26 мали значне розсіювання на максимальній дальності, що обмежувало їх застосування в умовах щільної забудови або поблизу цивільних об’єктів. Lockheed Martin отримала контракт на створення керованого варіанту з інерціально-супутниковою системою наведення.
Перші ракети GMLRS надійшли на озброєння армії США близько 2005 року. Вони швидко пройшли бойове хрещення в Іраку та Афганістані, де продемонстрували здатність вражати окремі цілі на відстані понад 70 кілометрів. До 2021 року було вироблено понад 50 тисяч ракет, а з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну темпи виробництва суттєво зросли через високий попит союзників.
Україна почала отримувати GMLRS у складі поставок HIMARS з червня 2022 року. Партнери — зокрема Велика Британія та Німеччина — передали також модифіковані пускові установки M270. Це дозволило українським силам швидко інтегрувати систему в існуючу структуру артилерії та розвідки.
Конструкція та принцип дії ракети GMLRS
Кожна ракета GMLRS має довжину близько 3,94 метра, діаметр 227 мм та стартову масу приблизно 302 кг. Двигун — твердопаливний, що забезпечує швидкий старт і вихід на балістичну траєкторію. У носовій частині розташовані чотири невеликі аеродинамічні поверхні керування, які дозволяють активно коригувати політ.
Система наведення поєднує інерціальний блок (IMU) з приймачем GPS. Інерціальна частина відстежує прискорення та обертання ракети за допомогою гіроскопів і акселерометрів, а GPS забезпечує періодичну корекцію координат. Навіть за умов часткового глушіння супутникового сигналу INS продовжує роботу, підтримуючи прийнятну точність. Така гібридна архітектура робить GMLRS стійкою до засобів радіоелектронної боротьби.
Мінімальна дальність застосування — 10–15 км, максимальна для базових варіантів перевищує 70 км. Швидкість на кінцевій ділянці траєкторії досягає значень, близьких до 2,5 Маха. Надійність системи перевищує 98 відсотків за результатами тривалої експлуатації.
Ключова перевага GMLRS полягає в поєднанні дальності, точності та надійності, що перевищує 98 відсотків — це дозволяє виконувати завдання, які раніше вимагали десятків некерованих ракет, кількома прицільними пострілами.
Основні варіанти GMLRS
Сімейство включає кілька модифікацій, оптимізованих під різні типи цілей. Всі вони сумісні з одними й тими самими пусковими контейнерами по шість ракет.
| Варіант | Дальність | Бойова частина | Основне призначення |
|---|---|---|---|
| GMLRS Unitary (M31) | понад 70 км | Унітарна ВВ (~90 кг) | Точкові цілі з мінімальним побічним збитком |
| GMLRS AW (M30A1) | понад 70 км | Альтернативна (~160 000 вольфрамових фрагментів) | Площинні цілі без кластерних суббоєприпасів |
| ER GMLRS | до 150 км | Унітарна або AW | Глибокі удари по тилових об’єктах |
Інформація про характеристики базується на даних Lockheed Martin.
Варіант Unitary ідеальний для ураження командних пунктів, складів пального чи окремих будівель. Альтернативна бойова частина (AW) створює щільне поле ураження на площі без застосування кластерних елементів, що відповідає сучасним вимогам до зменшення нерозірваних боєприпасів. ER GMLRS, який зараз проходить кваліфікаційні випробування, суттєво розширює зону досяжності — успішні польотні тести на 112 км уже проведено у 2025–2026 роках.
Пускові установки M270 та HIMARS
GMLRS не існує окремо — це боєприпас для конкретних платформ. M270 MLRS — гусенична машина з високим рівнем захисту, здатна нести два контейнери (12 ракет). Вона добре зарекомендувала себе в умовах інтенсивного контрбатарейного вогню завдяки бронюванню.
HIMARS — колісна платформа на шасі вантажівки FMTV. Вона несе один контейнер (6 ракет), але вирізняється високою мобільністю та швидкістю переміщення. Принцип «вистрілив — поїхав» дозволяє розрахунку залишати позицію протягом кількох хвилин після залпу, значно знижуючи ризик ураження у відповідь. Обидві платформи повністю сумісні з GMLRS і можуть використовувати також інші боєприпаси сімейства MLRS, включаючи ATACMS.
Українські підрозділи отримали обидва типи установок. Це дало можливість поєднувати вогневу потужність M270 з тактичною гнучкістю HIMARS залежно від конкретного завдання та рельєфу місцевості.
Застосування GMLRS в Україні
З червня 2022 року GMLRS став невід’ємною частиною українського арсеналу прецизійної артилерії. Перші залпи по російських складах боєприпасів у глибокому тилу продемонстрували можливість завдавати відчутних втрат логістиці противника без необхідності масованого застосування сил і засобів.
Українські артилеристи швидко опанували систему. Інтеграція з даними західної розвідки дозволила формувати точні цілевказання. Удари по командних пунктах, пунктах управління, мостах та залізничних вузлах змусили російські війська відтягувати склади далі від фронту, збільшувати заходи маскування та посилювати радіоелектронну боротьбу. Це, своєю чергою, знизило інтенсивність російського артилерійського вогню на окремих ділянках.
Мобільність HIMARS особливо проявилася в контрнаступальних діях 2022 року. Розрахунки могли оперативно змінювати позиції, уникаючи відповідного вогню. GMLRS дозволив досягати ефекту, порівнянного з використанням значно більшої кількості некерованих снарядів, але з набагато меншим ризиком для цивільного населення в зоні ураження.
У руках українських захисників GMLRS перетворився на інструмент, що дозволяє ефективно впливати на логістику та управління противника на оперативній глибині, зберігаючи при цьому високу точність і контроль над наслідками застосування.
Переваги та виклики системи
Головні сильні сторони GMLRS очевидні: висока точність, всепогодність, сумісність з різними платформами та відносно висока швидкість перезаряджання. Одна-дві ракети часто вирішують завдання, яке раніше вимагало десятків звичайних реактивних снарядів. Це економить ресурс установок і зменшує навантаження на логістику боєприпасів.
Водночас система має й обмеження. Вартість однієї ракети значно вища, ніж у некерованих аналогів. Російські засоби РЕБ активно намагаються глушити GPS-сигнал, хоча інерціальна складова частково компенсує це. Противник також застосовує маскування, розосередження складів та створення хибних цілей. Українські розрахунки постійно вдосконалюють тактику застосування, поєднуючи GMLRS з іншими засобами ураження та розвідки.
Перспективи розвитку GMLRS
Найважливішим напрямком на найближчі роки є впровадження ER GMLRS. Успішні випробування 2025–2026 років, включаючи перший запуск з модернізованої M270A2 та кваліфікацію варіанту з альтернативною бойовою частиною, підтверджують готовність системи до розширення дальності до 150 кілометрів. Це дозволить українським силам вражати цілі ще глибше в тилу, не наражаючи пускові установки на додатковий ризик.
Паралельно триває нарощування виробництва базових варіантів GMLRS. Збільшення обсягів випуску, розпочате після 2022 року, забезпечує як потреби США та союзників, так і підтримку України. У майбутньому очікується подальша інтеграція з новими системами управління вогнем та розвідки, що зробить GMLRS ще ефективнішим елементом спільної мережі бойового управління.
GMLRS демонструє, як сучасні технології наведення та матеріалознавства перетворюють класичну реактивну артилерію на високоточний інструмент. Для України ця система стала не просто новим озброєнням, а важливим чинником стримування агресії та збереження боєздатності в умовах тривалого конфлікту. Подальший розвиток ER GMLRS та супутніх технологій лише посилить ці можливості.
